Спеціальні потреби

У США беруться за реформу фінансової системи





Днями, вперше з початку фінансової кризи минулого року, індекс Доу Джонса перетнув позначку у 9 тисяч, а ринок цінних паперів та нерухомості почав поступово оживати. Однак говорити про оздоровлення американської економіки ще зарано і тому президент Обама закликає реформувати фінансову систему країни.

Вину за фінансову кризу чимало експертів складають на жадобу та безвідповідальність великих корпорацій. Президент Обама вважає, що саме відсутність ефективної системи урядового контролю над фінансовим сектором спричинила таку ситуацію:

«Це була не просто помилка окремих людей чи компаній - провалилась вся система загалом. Діяльність багатьох фірм роками залишалась безконтрольною. У деяких випадках оборудки деяких з них були настільки комплексними, а іноді і темними, що небагато людей навіть всередині компаній розуміли, що насправді відбувається.

Економічний радник Білого дому Кристін Ромер каже, що існуюче законодавство, написане у 30-их роках, вже просто не здатне зарадити складним проблемам 21-го століття:

«Що стало очевидним, коли ми переживали кризу, так це наявність прогалин у нашій системі урядового контролю, і ми просто мусимо її покращити», - каже Ромер.

Відтак президент виніс чи не найсміливішу з часів Великої депресії пропозицію щодо реформування фінансової системи.

Міністр фінансів США Тимоті Ґайтнер говорить:

«Реформи, запропоновані нинішньою адміністрацією, покликані зміцнити наші ринки, відновивши довіру споживачів та відповідальність корпорацій, але водночас зберегти традиції вільної ринкової економіки».

Перший крок реформи, як пояснює президент Обама, - надання Міністерству фінансів ширших повноважень у регулюванні діяльності великих банків та провідних фінансових установ.

«Ми прагнемо створити таку систему, за якої ринки продовжуватимуть працювати вільно та на умовах справедливої конкуренції. Створити систему, захищену - коли звичне для сфери бізнесу коливання не призведе до повного розвалу механізму - систему адекватну, як для фірм так і для споживачів».

Крім того, президент пропонує створити нове агентство, яке б регулювало діяльність компаній, що надають позики на житло та загальні кредити.

Міністр фінансів Тимоті Ґайтнер підтримує цю пропозицію:

«Ми вважаємо, що єдиний шлях – це створити урядовий орган, який би мав повний та чітко визначений обсяг повноважень для захисту прав споживачів, фінансових послуг, опрацювання правил та у разі необхідності - накладання санкцій».

Нове агентство, за планом адміністрації, має опрацювати правила для регулювання діяльності кредитних банків. Втім, як каже Ґайтнер, таке агентство забирає ряд повноважень, які наразі має Федеральна резервна система – тобто Центральний банк країни.

«Ми пропонуємо забрати у Центрального банку обов’язок створення системи захисту споживача фінансових послуг. Крім того, ми вимагатимемо, щоб Центральний банк виділяв термінові кредити лише з письмового дозволу міністра фінансів».

Голова Федеральної резервної системи Бен Бернанкі визнає, що його установа не змогла належним чином захистити позичальників від поточної кризи. Втім він є проти створення єдиного урядового органу та наполягає, що саме Центробанк має контролювати діяльність наглядового агентства:

«Досвід минулого лише доводить, що США потребують зрозумілої та багатовекторної стратегії, щоб попередити чи звести нанівець наслідки можливих нових проблем. І це реально лише за участю кількох установ з їх великим досвідом», - твердить Бернанкі.

Втім багато законодавців занепокоєні тим, що уряд витрачає забагато часу на сперечання тоді як президентський план дій не відвертає загрози того, що наступна криза може знову опорожнити кишені пересічних американців.

Конгресмен Джеб Генсарлінґ зазначає, що, згідно з цим планом, країна - у разі необхідності - буде знову вимушена викупляти великі корпорації.

Скоріш за все, подальший перебіг подій залежатиме від того, чи президент Обама залишить Бернанкі на ще один термін урядування після закінчення його повноважень наступного року.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG