Спеціальні потреби

Бездомних в столиці США стає дедалі більше





У США збільшується кількість бездомних родин. Таких людей стає дедалі більше і в районі столичного Вашингтону. Протягом останнього року кількість бездомних тут зросла на 15 відсотків, а такий зріст є найбільшим за багато років.

Бездомні - немолоді віком самітні чоловіки і жінки, які відмовляються залишатись в притулках - помітні найбільше. Вони проводять цілісінькі дні в парках і на вулицях.

Мати-одиначка Моніка Вокер забирає своїх дітей зі школи. Її родина належить до дедалі більшої групи бездомних.
Моніка та четверо її дітей є бездомними вже 2 роки. Вона розповідає:

«Мені не було куди подітись, тож мене назвали бездомною. Я потребувала допомоги і я знала, що потребую її».

У 2007 році Моніка втратила роботу та житло через уживання наркотиків. Тепер вона тимчасово мешкає в комплексі «Громада надії»:

«Я маю щось, що можу назвати своїм. Хоча це тимчасовий притулок, але я можу сказати дітям: «пішли додому».

Місцева неурядова організація також допомогла Моніці з лікуванням від наркоманії. Невдовзі ця родина переїде до власної хати у Вашингтоні. Моніка Вокер говорить:

«В звичайному притулку витрачаєш гроші просто так, живеш із дня на день. А ця програма допомагає жити незалежно і вчить заощаджувати гроші».

Келлі Свіні-МекШейн є виконавчим директором «Громади надії». За її словами, ще 200-300 родин стоять на черзі на вселення у комплекс. Реальною проблемою, каже Келлі, є знайти їм постійне житло:

«Коли вони живуть у квартирах - то їм легше надавати допомогу: чи то з проблем із здоров’ям, чи з проблем їх дітей з навчанням, чи то з алкоголізмом , чи наркоманією. Але тут краще з наданням допомоги, ніж у звичайних притулках».

Виконавчий директор «Коаліції для бездомних» Майкл О’Рурк керує притулком у вірджинському передмісті Вашингтона, де кількість бездомних родин зросла на 25 відсотків. Тут є 10 квартир, а місцева організація також допомагає жителям вчитись самостійному життю. Він каже:

«Існує програма , де орендна плата субсидована впродовж двох років, і родини отримують можливість заощадити гроші та розвивати навички самостійного життя, підприємництва, здобувають освіту, щоби перейти до незалежного життя».

У Вашингтоні Донна Метьюз вважається взірцем успіху. Разом з сином Джайленом вона тепер мешкає в трикімнатній квартирі, субсидованій місцевою організацією. Ця колишня бездомна жінка каже:

«Я зуміла накопичити гроші, мій син вчиться в приватній школі. Я маю дах над головою і їжу в холодильнику. Як на мене - то це палац, мій і мого сина».

Донна Метьюз каже, що вона є на порозі нового життя. У вересні Донна планує йти вчитись. Вона каже, що більше ніколи не допустить, щоб знову стати бездомною.
XS
SM
MD
LG