Саміт Великої двадцятки, який днями відбувся у Піттсбурґу, зібрав у місті не лише світових лідерів, але також і численних поборників захисту різноманітних питань. Деякі з акцій проводилися мирно, інші – не дуже.
Протягом кількох днів Піттсбурґ створював враження осадженої фортеці. Як правило, жваві вулиці у центральному районі міста, стали порожніми через заходи безпеки.
Неподалік від комплексу, де відбувався саміт, проходив мирний протест, схвалений міською владою. Ця акція була покликана привернути увагу громадськості до долі послідовників переслідуваного Китаєм руху «Фалунь Ґун».
Учасники протестів, які мають дозволи на їх проведення, добре розуміють роль преси, що з’їхалась до Піттсбурґа і користуються цим аби поширити інформацію про проблеми, які вони обстоюють.
Ті, що не мають дозволу, також стараються використати присутність преси.
Тисячі людей, об’єднаних громадським проектом опору лідерам піттсбурзького саміту, зібрались у парку за три кілометри від Центру з’їздів.
Альберт Петрарка вирішив прийняти у ньому участь попри остороги поліції. Він пояснює чому:
«Ми обурені, що демократична адміністрація фактично запровадила комендантську годину в Піттсбурґу»!
Зібрання спочатку було мирним, навіть святковим. Але переросло у заворушення, коли його учасники почали чинити опір спробам поліцейських розігнати їх.
Демонстранти жбурляли у поліцейських каміння, поліція застосувала сльозоточивий газ. Щонайменше десяток людей було арештовано.
Несанкціоновані протести не досягли периметру безпеки довкола Центру з’їздів. Загалом безпеку міста на час саміту забезпечували понад чотири тисячі правоохоронців.
