Цьогорічний саміт Великої двадцятки – країн з найбільшими економіками світу - проходив в американському місті Піттсбурґ, яке має довгу історію як економічного процвітання, так і занепаду. Іммігранти – невід`ємна складова цих процесів.
Іммігранти з Європи, які прибували до США вкінці 19-го століття, часто оселялися у Піттсбурґу. Саме там на початку індустріальної епохи можна було знайти роботу на сталеливарних заводах та фабриках. Відтак місто втратило статус столиці важкої промисловості, а з ним і десятки тисяч робочих місць.
Але останніми роками місто знову відроджується і все частіше асоціюється з високотехнологічними підприємствами, медичними розробками і кращими університетами. Ця зміна викликала і нову хвилю імміграції.
Вкінці 19-го століття Піттсбурґ відіграв особливу роль у індустріалізації США. Зі сталі, що вироблялася у місті, будувалося залізничне сполучення, яке назавжди змінило обличчя американських міст. Регіональний економіст Крістофер Брім каже, що економічне зростання призвело до створення робочих місць, і до Піттсбурґа хлинула робоча сила з усіх кінців світу:
«Міграція була на той час в основному європейська -- зі Східної та Центральної Європи. У Піттсбурґу є етнічні громади, які не були сконцентровані ніде інше в країні. Це серби, хорвати, українці. Вони почали прибувати у кінці 19-го століття, і залишалися тут жити».
З часом імпортувати сталь стало дешевше, аніж її виробляти, і зайнятість населення Піттсбурґа у важкій промисловості впала зі 400 до 80 тисяч. Брім зазначив, що місто було змушене трансформуватися зі столиці важкої промисловості у центр технології та фінансів: «Рушієм стали школи, університети і фірми високих технологій», -- зазначає він.
Ці перетворення змінили етнічний склад міста. Суніл Вадвані є власником технологічної компанії “iGate”, в якій по всьому світу працює 6 тисяч людей. Суніл народився в Індії. У 70-их роках він приїхав вчитися до Піттсбурґа і залишився. Він розповідає:
«Коли ми сюди приїхали, іммігрантів, зокрема, з Азії, було не так багато. З Індії було нас дуже мало. Але за останні 20-30 років їх кількість надзвичайно зросла».
Вихідці з Індії сьогодні є найбільшою громадою Піттсбурґа – приблизно 12 тисяч.
Мешканець Піттсбурґа Кану Сані каже, що індійці, як правило, добре організовані і дуже помітні, тому складається враження, що у них велика громада.
Кану Сані працював для американської компанії у Делі, коли вперше приїхав до Піттсбурґа 30 років тому. Поїздка змінила його життя. Він забрав родину і тепер працює у Піттсбурзькому університеті. Йому часто доводиться пояснювати свій вибір:
«Мене часто запитують друзі: «Чому Піттсбурґ?». Адже це не завжди було традиційним місцем оселяння іммігрантів, але для мене – тут є все, що потрібно, і я прийняв це рішення дуже легко».
Чимало іммігрантів з Індії, які живуть в Піттсбурґу, працюють у медичній та освітній галузях. Дослідження та технології також користуються попитом.
«Потік іммігрантів у Піттсбурґ дуже зріс за останні 10-20 років» -- каже підприємець Суніл Вадвані, -- «і це потік надзвичайно освічених іммігрантів, професіоналів – лікарів, інженерів, науковців і так далі».
Піттсбурґ не тільки є містом, де індійці шукають роботу. Представники меншин навіть переїжджають сюди жити у пенсійному віці.
Пенсіонер Суба Редді переїхав до Піттсурґа через храм, у якому тепер він проводить екскурсії. Він каже, що у довгі вихідні храм відвідує до п`ять тисяч людей з усіх куточків США, Канади, Європи та Індії.
