Президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що глобальна економічна криза вдарила по російській економіці сильніше, ніж очікувалось. За словами Медведєва національний валовий продукт Росії цього року впаде на 7,5%, а наступного року на країну чекає суттєвий державний дефіцит.
Важкі наслідки економічної кризи означають, що ремонт старіючої інфраструктури країни знову відтермінують. Тим часом останній катастрофічний випадок на найбільшій російській гідроелектростанції нагадав лідерам країни про негайнупотребу у перевірці та ремонті найважливіших об’єктів інфраструктури.
Аварія на Саяно-Шушенській гідроелектростанції, яка забрала життя 75 людей, винесла на поверхню проблему стану інфраструктури Росії. Російські журналісти з’ясували, що експерти ще десять років тому попереджали уряд про небезпеку аварії на станції. Окрім того, ще у 2005-му році міністр з надзвичайних ситуацій попереджав, що понад 60% опалювальної, каналізаційної та електричної систем Росії потребують негайної заміни. Ще тоді міністерство передбачало, що обладнання радянських часів буде причиною багатьох аварій у наступні роки.
Головний економістом Deutsche Bank у Москві Ярослав Лісоволік зазначає, що в російського уряду було недостатньо часу для оновлення інфраструктури:
«Середній вік інфраструктури Росії – понад 20 років. Великою мірою це обладнання ще часів Радянського Союзу. У Сполучених Штатах та Європі вік інфраструктури 10-15 років. На мою думку, Росія не мала достатньо часу. Країна почала активний процес модернізації та оновлення інфраструктури не раніше 2006-го року. Звісно, це небагато часу. Потрібні десятиріччя для виконання такого величезного завдання».
Критики вказують, що незалежні експерти давно радили Кремлю вкладати мільярди зароблені на продажі нафти та газу не тільки в удосконалення енергостанцій, а й у ремонт старіючих доріг, будинків, сільськогосподарського та індустріального обладнання.
І хоча після аварії на Саяно-Шушенській електростанції, Прем’єр-міністр Володимир Путін наказав уважно перевіряти усі стратегічно важливі об’єкти та запропонував план оновлення обладнання, експерти кажуть, що одного бажання політиків замало. Потрібно покращити здатність Кремля керувати процесом по свій країні.
Співробітник московського Центру Карнеґі Марія Ліпман бачить проблему у централізованому управлінні:
«Проблема у тому, що Кремль, центральний уряд, не може вирішити всі проблеми. Саме тому, ми маємо низький рівень управління. Уряд повинен розподіляти обов’язки. У нас є лідери та місцеві урядовці, губернатори та керівники нижчого рівня, але не всі вони добросовісно працюють та роблять те, що повинні робити. Путін може буде обуреним, жорстким, давати накази, але на місцях не робиться те що повинно робитися».
На думку експертів, проблему поглиблює відсутність опозиції та вільної преси, які у демократичному суспільстві грають роль наглядачів за діями влади.
У грудні минулого року Володимир Путін попередив, що 80% російської системи обігрівання вимагає ремонту. До початку світової економічної кризи російський уряд планував масштабну заміну та ремонт інфраструктури. Однак, тепер, за оцінкою експертів, повернутися до цього питання уряд зможе не раніше наступного року, і лише за умови, що економіка країни почне виходити з кризи.
