Спеціальні потреби

Кучерів: 'Я не можу сказати, хто помилився – ми чи ЦВК'


Організатори Національного екзит-полу не вважають свою методику помилковою і не мінятимуть її у ІІ турі виборів. Про це в інтерв`ю «Голосу Америки» повідомив директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.

Відповідаючи на запитання, чому дані Національного екзит-полу, проведеного під час першого туру президентських виборів 17 січня, суттєво розійшлися з результатами решти опитувань на виході з виборчих дільниць, Кучерів пояснив:

«Основна причина полягає у тому, що ми використовували іншу соціологічну методику. Вона жодним чином не прив`язана до даних ЦВК стосовно явки виборців. Ми апріорі не відштовхуємося від цих цифр, тоді як методика всіх інших екзит-полів налаштована на дані ЦВК щодо явки».

При цьому директор «Демініціатив» зауважив: коли соціологи Національного екзит-полу спробували скоригувати свої дані з цифрами ЦВК щодо явки – так, як це робили їхні колеги – то результати всіх екзит-полів збіглися. Як він додав, залишається запитання – наскільки точними є цифри Центрвиборчкому про явку виборців.

«Наразі я не можу сказати, хто помилився – ми чи ЦВК. Але ми розберемося в цьому», -- наголосив Кучерів.

Так чи інакше, керівники Національного екзит-полу вважають вірною саме свою ексклюзивну методику і не мають наміру відмовлятися від неї у другому турі:

«Ні, ми не визнали її помилковою. Ще немає остаточного рішення, але я стою на тому, щоб методику не змінювати. Вона виправдала себе під час парламентських виборів 2006 і 2007 року. Тоді, до речі, дані всіх соціологів збіглися між собою, як і з офіційними результатами виборів. І хоч зараз ми в меншості, але я переконаний, що наша методика більш адекватна, ніж підходи всіх інших екзит-полів», -- сказав Ілько Кучерів «Голосу Америки».

Не маючи наміру міняти методику, керівництво Національного екзит-полу планує, натомість, розширити кількість охоплених виборчих дільниць. Як відомо, через брак коштів Національний екзит-пол 17 січня працював на 240 дільницях замість необхідних 300. Соціологи не виключають: саме це могло призвести до збою надійного й випробуваного методу опитувань.

Утім, проблема недофінансування залишається актуальною і щодо ІІ туру президентських виборів. Як повідомив директор «Демініціатив», для проведення повноцінного екзит-полу 7 лютого далі бракує понад $70 тис.; за його словами, переговори з низкою донорів тривають. Водночас організатори Національного екзит-полу звернулися із закликом до української громадськості «не лише морально, але й фінансово» підтримати Національний екзит-пол у другому турі, «щоб він міг охопити більшу кількість виборчих дільниць» і дав змогу «отримати незалежні й адекватні волевиявленню громадян результати».

Водночас у своєму зверненні, оприлюдненому 25 січня, керівництво Національного екзит-полу відкинуло звинувачення у корупції на свою адресу, а у разі «продовження політичних інсинуацій» пообіцяло звернутися в суд. На доказ прозорості своєї роботи Національний екзит-пол пообіцяв оприлюднити в Інтернеті усі матеріали польових досліджень, проведених під час І туру виборів, та закликав організаторів усіх інших екзит-полів наслідувати їхній приклад і також оприлюднити робочі матеріали опитувань на виході з виборчих дільниць.

Нагадаємо: під час І туру президентських виборів в Україні проводилося одразу 4 екзит-полів . При цьому дані трьох із них – проведених на замовлення «Савік Шустер Студіо», телеканалів «Інтер» та ICTV – майже не відрізнялися між собою, показавши розрив між двома фаворитами перегонів Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко у 10-11%. Такий результат пізніше підтвердили офіційні дані Центрвиборчкому. Водночас Національний екзит-пол (до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи», Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова) показав інший результат. За його даними, розрив між Януковичем і Тимошенко становить всього 4%.

Тоді ж Юлія Тимошенко назвала усі екзит-поли, крім Національного, сфальшованими. Своєю чергою, її опоненти з Партії регіонів звинуватили Національний екзит-пол у тому, що його результати «проплатив» БЮТ.

Натомість як припустили авторитетні соціологи – учасники Національного екзит-полу-2010 – похибку могла спричинити мінімальна (через недофінансування) кількість охоплених опитуванням виборчих дільниць.

А тим часом звинувачення на адресу Національного екзит-полу з його досі бездоганною репутацією призвели до нового соціологічного скандалу. Його наслідком, на думку деяких аналітиків, може стати компрометація самої ідеї проведення екзит-полів в Україні.

XS
SM
MD
LG