Спеціальні потреби

Українські військові зацікавлені співпрацею з НАТО


Українське оборонне відомство підтверджує зацікавленість у залученні своїх військових підрозділів до Сил швидкого реагування Північноатлантичного союзу. Про намір приєднатися до цієї програми НАТО головнокомандувач Збройних сил України Іван Свида заявив в Брюсселі під час засідання Військового комітету блоку.

«Процес залучення підрозділів Збройних сил України до Сил реагування НАТО розглядається нами як дієвий практичний механізм набуття стандартів альянсу. Мова йде про досягнення єдиних з підрозділами країн-членів НАТО критеріїв взаємосумісності та бойової готовності», – наголосив головнокомандувач українських збройних сил. За словами Свиди, нині 12 підрозділів зі складу усіх видів Збройних сил України проходять етап підготовки та оцінювання. Протягом цього циклу військові зосереджують свої зусилля на досягненні технічної взаємосумісності, яка забезпечить можливості спільних дій з підрозділами армій країн-членів НАТО.

Створені в 2003 році Сили швидкого реагування НАТО – найбільш оперативні і найкраще оснащені підрозділи. Вони призначені для виконання широкого спектру завдань у всіх куточках світу – від антитерористичних операцій до евакуації населення в умовах природних катаклізмів. Підрозділи нараховують до 25 тисяч військових. Країни-члени альянсу проводять ротацію своїх службовців до Сил швидкого реагування кожні шість місяців. В разі приєднання до програми, Україна може стати першою країною-учасником з нечленів НАТО. І в альянсі, і в Міноборони важають, що така співпраця сприятиме реформуванню української армії.

Оглядачі кажуть, що вже нині українські військові вже мають великий досвід спільної участі в операціях: миротворці разом з військовослужбовцями країн-членів альянсу виконували завдання у Косові, Афганістані та Іраку. Корвет «Тернопіль» здійснив патрулювання в рамках антитерористичної операції НАТО «Активні зусилля» в Середземному морі. Водночас самі військові визнають – повноцінній участі українських підрозділів у Силах швидкого реагування може завадити політика. На це звертає увагу і військовий експерт Сергій Згурець:

«У будь-якому разі усі відрядження військових за кордон мають схвалюватися парламентом. Це означає, що українські підрозділи оперативно поїхати за кордон не можуть. Практика показує, що ця процедура щонайменше займає півроку і це вже не раз ставало приводом непорозумінь із країнами-членами НАТО, коли ми обіцяли їм швидко направити військових медиків в Афганістан, а в результаті цей поцес тривав протягом року».

Водночас експерт вважає малоймовірним згортання співпраці з НАТО після президентських виборів. Він нагадує, що і обидва претенденти на посаду глави держави схвалювали державні цільові плани взаємодії з альянсом.

«Жоден український уряд, навіть коли там були прем'єр-міністром Янукович або Тимошенко, не вважали, що ці програми загрожують інтересам України. В рамках цих програм НАТО надавав нам допомогу, скажімо, під час стихійних лих в Харкові чи Миколаєві», – нагадує Згурець.

XS
SM
MD
LG