Землетрус на Гаїті - в результаті якого загинуло щонайменше 150 тисяч людей - це лише остання трагедія, що її переживає ця розтерзана політичними конфліктами, убогістю і стихією країна за останні два десятиліття.
У січні 1991 року до влади на Гаїті прийшов президент Жан-Бертран Арістід. Він отримав переважаючу більшість голосів у перших в історії країни демократичних виборах. Проте вже у вересні наступного року він був усунутий від влади внаслідок військового перевороту.
Арістід повернувся на посаду президента в жовтні 1994 року завдяки підтримці тодішнього президента США Білла Клінтона, який вислав тисячі американських морських піхотинців до Гаїті, щоб відновити там демократію.
На виборах, що відбулися через рік після цих подій, перемогу отримав колишній прем’єр-міністр Рене Превал.
У 2000 році Арістід знову виграв президентські вибори, що однак були заплямовані фактами численних порушень та зловживань.
У лютому 2004 року на Гаїті спалахнуло масове повстання і Арістід був змушений покинути країну. Тепер він каже, що готовий повернутися додому, аби допомогти відбудувати Гаїті.
Рене Превал повернувся на президентську посаду в 2006 році після того як за посередництвом міжнародної громадськості був досягнутий компроміс щодо тверджень про порушення демократичних норм на виборах.
У квітні 2008 року гаїтяни знову пережили зміни в уряді. Місцеві законодавці усунули прем’єр-міністра Жака Едуарда Алексіса з посади, після різких підвищень цін на харчові продукти, що викликали вуличні протести.
Крім політичного неспокою, на Гаїті обрушились також стихійні лиха.
Повені спричинені тропічним штормом Джін, у вересні 2004 року, забрали життя майже 3-ох тисяч гаїтян.
У 2008 році тропічні шторми і урагани вбили понад 800 людей, а щонайменше мільйон гаїтян опинилися без даху над головою.
У листопаді того ж року завалився будинок школи на передмісті Порт-о-Пренса, поховавши під руїнами 95 людей. Причина катастрофи, як визнано, була неякісно збудована школа.
Посол Гаїті в США Реймон Джозеф заявив, що трагічне минуле його країни виплекало дух стійкості в її громадян:
«Я сподіваюся, що гаїтяни будуть триматися разом. Ті, хто закордоном і допомагають країні, надсилаючи гроші, муситимуть сягнути глибше в свої кишені; а ті, хто є в Гаїті, повинні об’єднано відбудовувати країну. І ми це зробимо».
Втім самого бажання замало. Щоб підняти країну з руїн гаїтянам потрібні харчі, вода, медикаменти та інша міжнародна допомога.
