Спеціальні потреби

Вибори в Україні стали темою чергової дискусії у США





У Вашингтоні відбулася чергова конференція, присвячена наслідкам президентських виборів в Україні. Захід організувала Вашингтонська група - об`єднання американсько-українських професіоналів. Учасники конференції, чимало з яких безпосередньо працювали спостерігачами на виборах в Україні, поділилися своїми враженнями щодо проведення голосування та підрахунку голосів. Також присутні розглянули потенційний політичний напрямок нового керівництва на внутрішній та зовнішньополітичній арені, а також майбутнє Україні як частини світового співтовариства.

Найбільший інтерес учасників конференції викликала доповідь політолога Центру американського прогресу Семуєля Чарапа, в якій він спробував розвіяти міфи, які присутні у західній пресі щодо подій в Україні. По-перше, вважає він, перемога Януковича, усупереч думці деяких журналістів, не є беззаперечним свідченням того, що Україна прямує у обійми «матері - Росії». Він зауважив, що політичні кроки не завжди визначаються культурними симпатіями, а послужний список Януковича як прем’єр-міністра свідчить про те, що він може успішно працювати з Заходом. По-друге, Чарап не погодився з переконанням західної преси, що результат виборів в Україні означає «смерть Помаранчевої революції».

«Революціонерами 2004-2005 років не є Тимошенко та Ющенко. Це - звичайні українці, які виступили проти стагнації пострадянського періоду».

Третій міф, на думку Чарапа, у тому, що проведення чесних та справедливих виборів в Україні є ознакою того, що Україна досягла демократії.

«Це - великий компонент демократії, але цього не достатньо, аби вважатися демократичною країною».

І ще одне хибне уявлення західної преси, на думку Чарапа полягає у тому, що «Україна ніби-то безнадійно розділена між Сходом та Заходом».

«По-перше, цінності, згідно з опитуванням суспільної думки, визначаються більшою мірою соціально-економічними факторами, а не регіональними відмінностями. По-друге, люди часто голосують за особистості, а не за представників свого регіону. І стосовно найсуттєвіших питань, які визначають майбутнє України, регіони не грають великої ролі. По-третє, усі регіони демонструють порівняно однакову підтримку політичним та економічним свободам».

Чарап пояснив цей феномен як суперечливою політикою Києва, так і особливістю роботи західної преси.

«Драма Помаранчевої революції була настільки цікавою, що ми хочемо бачити події через призму особистостей – її учасників. Ми бачимо, що вони пішли, і думаємо, що і Помаранчева революція закінчилася. Ми бачимо, що виборчі симпатії розділяють країну навпіл, і ми робимо висновок, що країна розділена. У кінцевому підсумку це результат поверхового сприйняття. Коли ще на Заході пишуть про Україну? Напевно один раз кожні 6 місяців і для західної аудиторії треба все спростити».

Крім того, на конференції говорилося про те, що перемога Януковича означає для Заходу. Тут Деймон Вілсон від Атлантичної ради говорив дещо стримано.

«Тим з нас, хто бачить Україну демократичною, що міцно стоїть на західних цінностях, - потрібно певною мірою зменшити наші очікування щодо України, які виникли під час Помаранчевої революції».

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, нині експерт Інституту Брукінґса, зробив наступний прогноз щодо майбутньої зовнішньополітичної стратегії Києва.

«По-перше ми побачимо зменшення напруження між Києвом та Москвою. Але я думаю, що росіяни будуть розчаровані, оскільки певні визначальні моменти української зовнішньої політики залишаться без змін».

Також Стівен Пайфер зазначив, що навряд чи можна чекати поступу України у напрямку НАТО, але конкретне співробітництво триватиме, як і рух у напрямку до Європейського Союзу.

«Я думаю, що Україна продовжуватиме наполягати на поглибленні стосунків з Європейським Союзом… Більшість українців бачать майбутнє України в Європі».

Пайфер зазначив, що Захід продовжує мати важелі впливу на Київ. І, на його думку, Захід має донести до Києва наступні сигнали.

«Захід має привітати Януковича та залучити його до співробітництва як демократично обраного лідера України… Захід має подавати сигнал, що двері до таких інститутів як ЄС та НАТО залишаються відкритими. І це залежатиме від України, як вона визначиться зі свою зовнішньою політикою… А також, якщо президент хоче зробити складні рішення, то найкращий час це робити – на початку його президентського терміну.

Вілсон зазначив, що Україна залишатиметься важливою країною з геополітичної перспективи.

«Україна не вкорінена, її майбутнє ще не вирішено, її майбутнє формується саме зараз. Я не хочу перебільшувати, але це - потенційно небезпечний період її історії… Росія – авторитарна країна з потенціалом збереження імперіалістичних намірів… Ситуація крихка. У випадку успіху, Україна може стати впливовим прикладом у регіоні, якому дуже бракує прикладів успіху демократії та ринкової економіки».

На думку Вілсона і інших учасників конференції, найбільш важливим фактором, який визначить зовнішньополітичні вектори України, буде політика, яку нове керівництво буде проводити в середині країни.



Інше за темою

XS
SM
MD
LG