Виплата керівникам фінансових інституцій сьогодні гаряча тема у США. Ще рік тому багатьом престижним і шанованим компаніям Волл-Стріту загрожувало банкрутство, якби уряд вчасно не надав їм допомогу. Чимало з цих закладів, завдяки фінансовим вливанням, не тільки вижили, але й стали прибутковим -- настільки, що знову почали роздавати собі щедрі преміальні.
2009-ий був складним роком для фінансових інституцій, уряду та платників податків. Останні витратили мільярди доларів на порятунок американських банків від банкрутства. Однак тепер з’ясовується, що рік минулий не був таким уже і важким для банкірів і фінансистів на Волл-Стріт, які вижили завдяки антикризовій урядовій програмі, і у результаті отримали дуже непогані преміальні на загальну суму понад 20 мільярдів доларів.
Як каже фінансовий інспектор штату Нью-Йорк Томас Дінаполі, преміальні навіть виросли.
«Бонуси керівників Волл-Стріту виросли на 17 відсотків, і за нашими підрахунками це склало 20 мільярдів доларів».
Беручи до уваги те, що безробіття у США перевищує 10 відсотків і мільйонам американців загрожує втрата майна через несплату кредитів за житло, повідомлення про бонуси банкірам, як вважає Дінаполі, навряд чи пройдуть непоміченими платниками податків.
«На мою думку, це викликає обурення. Панує переконання, що кожного дня податки американців допомагали цій індустрії вийти зі скрути, і відтак вони не отримали з цього жодних пільг».
20 мільярдів преміальних, безумовно, величезна сума, але фахівці фінансового сектора, такі як заступник редактора фінансового журналу «Барон» Майкл Сантолі, вважають, на ці гроші необхідно дивитися у відповідному контексті.
«Ви нічого не знаєте про прибутки цих компаній, про їх обсяги роботи. Навіть у найкращі часи американці не особливо жалують банкірів і фінансистів, а у складні часи, тим паче. Люди, які почуваються рятівниками цих інституцій, запитують – що ж ці хлопці такого зробили, аби отримати бонуси?»
До речі, преміальні також виплачуються нижчого рангу працівникам фінансового сектора. І виплачені їм торік бонуси були значно меншими від тих сум, які працівники фінансових організацій отримали два роки тому, коли ситуація на Волл-Стріт була значно кращою.
Втім слід також додати, що бонуси, а це приблизно 123 тисячі доларів на людину -- не включають прибутки з їх опціонних контрактів.
Наприклад керівник інвестиційного банку Морґан Стенлі отримає додатково дещо більше восьми мільйонів доларів у формі акцій, якщо виконає всі умови, передбачені його контрактом. Щоправда продати свої активи він зможе лише через три роки. Сантолі пояснює, що ці пільги не падають з неба.
«Банки змушують своїх банкірів і фінансистів погоджуватися брати акції компанії і якщо справи йдуть кепсько, то це вдарить по них. Це більш раціональний підхід, хоч і не дуже щедрий у відношенні до працівників».
Чимало фінансовий інституцій пояснюють виплати бонусів умовами контрактів, що часто, але не обов’язково пов’язано з прибутковістю банків. Як відомо, кілька банків, завдяки антикризовій урядовій програмі, повідомили про рекордні прибутки минулого року, що підняло вартість їх акцій на біржі.
Є ще один момент, про який мало говориться, але на який варто звернути увагу. Преміальні у Сполучених Штатах обкладаються податком, що добряче поповнює державну казну, яка сьогодні, як відомо, досить порожня.
