Спеціальні потреби

Парафія Святого Михаїла - 2001-05-14


ВСТУП: АМЕРИКА -- КРАЇНА ІММІГРАНТІВ. БАГАТО ЕТНІЧНИХ ГРУП ПРИБУЛИ СЮДИ В КІЛЬКОХ МАСОВИХ ХВИЛЯХ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА В США ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ ДЕСЯТИ РОКІВ ПОПОВНЮЄТЬСЯ ЧЕТВЕРТОЮ, ЯК ЇЇ НАЗИВАЮТЬ, ‘ЕКОНОМІЧНОЮ’, ХВИЛЕЮ ІММІГРАНТІВ. РІДКО ЦЯ ІНТЕГРАЦІЯ СТАРОГО З НОВИМ ПРОХОДИТЬ ГЛАДКО. ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА МОЖЕ СЛУЖИТИ ЗРАЗКОМ У ЦЬОМУ ВІДНОШЕННІ. ЮРІЙ САЄВИЧ ІНФОРМУЄ:

ТЕКСТ: УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА НЕПОДАЛІК МІСТА ФІЛАДЕЯЛЬФІЯ ДАЄ СВОЇМ ЧЛЕНАМ, ЗОКРЕМА НОВИМ ІММІГРАНТАМ, ТЕ, ЧОГО ВОНИ НЕ ЗАВЖДИ ЗНАХОДИЛИ ДЕІНДЕ.

Вікторія Пономаренко - іммігрантка з Болехова: «Це єдина церква, відправи в якій відбуваються за старим юліанським стилем. Ми святкуємо всі свята так як і на Україні, в ті самі дні, і це дуже приємно, дуже радісно для душі.»

Володимира Дух - іммігрантка зі Львова: «Тут і природа сама і розташування і те, що правиться лише на українській мові, і всі ті традиції, які є на україні, дотримуються тут, і тому нас дуже багато іммігрантів ходить до цієї церкви, бо вона нам дуже рідна і близька.»

ДЕЯКІ НОВІ ІММІГРАНТИ РОБЛЯТЬ СВІЙ ВНЕСОК У ЖИТТЯ ПАРАФІЇ І ГРОМАДИ - ПРАЦЮЮТЬ УЧИТЕЛЯМИ, ВКЛЮЧАЮТЬСЯ В ДІЯЛЬНІСТЬ ІСНУЮЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. ЦЕ -- НЕМОВ ВЛИТТЯ СВІЖОЇ КРОВІ В СТАРИЙ ОРГАНІЗМ.

Гілярій Мазепа – голова кредитної спілки: «Так само як, наприклад, хвиля іммігрантів, яка тут прибула в п’ятдесятих роках, зараз після Другої Світової Війни.»

Володимира Дух – новий іммігрант: «Ми маємо родини, ми маємо дітей, багато дітей вже тут народилося в Америці і ми хочемо їх, як то кажуть, виростити справжніми українцями, дотримуватися всіх релігійних обрядів, такі як є на Україні, всіх національних, і ми все для того робимо і це нас дуже тішить, що ми знайшли клаптик України, тому що на чужині, де би українець не находився він завжди шукати щось свого рідного, українського.»

ВЕЛИКЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА СТАРОЇ ІММІГРАЦІЇ НОВІЙ, А ТАКОЖ ДОПОМОГА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ.

Гілярій Мазепа – голова кредитної спілки: «Багато із нових іммігрантів працюють тепер у кредитівці, наприклад. Всі наші касири - за винятком одної, а ми маємо їх вісім - є з України.»

МОЖЛИВО КОЖНОМУ ІММІГРАНТОВІ СКОРІШЕ ЧИ ПІЗНІШЕ ДОВОДИТЬСЯ БОРОТИСЯ З ПИТАННЯМ: ЗАЛИШАТИСЯ? ЧИ ПОВЕРТАТИСЯ?

Вікторія Пономаренко: «Америка дуже багата, приваблива країна. У нас на Україні зараз важке становище і звичайно кожний прагне якось влаштуватися, якось розпорядитися так своїм життям, щоби отримати радість від того життя».

ДІТИ, НАПРИКЛАД, ДОНЕЧКА СВЯЩЕНИКА СОЛОМЕЯ ЖОВНІРОВИЧ, ПО-СВОЄМУ РОЗГЛЯДАЮТЬ ЦЕ ПИТАННЯ.

Юрій Саєвич: «Соломійка, ти народилася в Україні, але вже п’ять років живеш тут в Америці. Що тобі подобається про Америку»?

Соломійка: «Я не знаю, то я хочу їхати назад, але мені подобаються школи тут, церква....»

Юрій Саєвич: «А ти себе вважаєш американкою, чи ще далі українкою вважаєш»?

Соломійка: «Американкою».

Юрій Саєвич: «Але ти сказала, що хочеш повернутися назад. Відвідати Україну, чи щоби жити там, чи як»?

Соломійка: «Жити».

Юрій Саєвич: «Так»?

Соломійка: «Ага...»

Юрій Саєвич: «А, думаєш, що в Україні будуть такі самі можливості для тебе як тут? Ні? Не буде? Але все одно ти хочеш повернутися туди, так»?

Соломійка: «Иг-гим».

ТУГА ЗА БАТЬКІВЩИНОЮ -- НАСКІЛЬКИ СИЛЬНИМ Є ЦЕ ПОЧУТТЯ?

Вікторія Пономаренко: «Звичайно кожен сумує за Україною. Кожен несе її у своїй душі, несе через роки, через багато років. Ті люди старші, які давно приїхали сюди, я багато спілкувалася з ними. Звичайно вони несуть україну через усі роки. Але себе не почуваєш таким одиноким, покинутим тут серед українців, на цьому клаптику землі, який пахне Україною».

ПАХНЕ УКРАЇНОЮ, ТАК, АЛЕ ЧИ ЗАМІНИТЬ ЇЇ? В ПАРАФІЇ СВЯТОГО МИХАЇЛА ІММІГРАНТИ НОВОЇ ХВИЛІ ЗНАХОДЯТЬ ПРАКТИЧНУ І ДУШЕВНУ ПІДТРИМКУ, ЗАВДЯКИ ЯКІЙ ВТРИМУЮТЬ ЗВ’ЯЗОК З УКРАЇНОЮ, АЛЕ ЧЕРЕЗ ЯКУ МОЖЛИВО, І ЛЕГШЕ ПОГОДЖУЮТЬСЯ НА РОЗЛУКУ З НЕЮ.

XS
SM
MD
LG