В університеті південної Каліфорнії розпочалися досліди з імплантації мікроелектронної сітківки до очей незрячих. Двоє з них вже користуються експериментальними зразками, які повертають обмежену здатність бачення-відрізняти світ від темряви та бачити рухи. За словами міністра енергетики США, Спенсера Абрахама, чиє міністерство фінансує дослідження...
«Нашою безпосередньою метою є створення потужнішого приладу, який би давав здатність бачити не лише світло, але й образи, і все це завдяки крихітному силіконовому чипу, імплантованого прямо в око хворого.»
Міністерство енергетики дало на цей проект дев’ять мільйонів доларів. Федеральна установа також надає свої лабораторії для проведення наукової експертизи з проблем повернення зору незрячим. Як же працює цей імплант? Він приймає сигнали від крихітної камери, вмонтованої до окулярів хворого. Цей, так би мовити, приймач розміром п’ять на чотири міліметрів, імплантовано позаду його ока. Система дає незрячому можливість обмеженого бачення. У проекта дві частини-електронна і біологічна. Проблему становить не стільки електронна частина проекту, себто, збільшення кількості електродів від нинішніх шістнадцяти, до тисячі. Її можна вирішити за допомогою лабораторій міністерства енергетики. З біологічною складніше, тут треба досягти сумісності електроніки і живої тканини ока. Говорить доктор Роберт Грінберг з каліфорнійської фірми «Друге бачення,» яка виробляє імпланти для сітківки:
«Сітківка нагадує мокру серветку, отож, дуже важко сумістити високоточні імпланти з такою тканиною. Ми також працюємо над проблемою обсягу електричної стмуляції природної тканини.»
Але з успішним випробуванням двох базисних імплантів, вчені сподіваються запропонувати їх хворим за два-три роки, а більш досконалі пристрої, за допомогою яких вони могли б читати та розрізняти образи, за п’ять-шість років. Прилади розраховані поки що на тих, хто бачив, але втратив зір через хворобу або з віком.
Щороку майже чверть мільйона американців вмирають від зупинки серця. Здебільшого це трапляється вдома. Нещодавно федеральне Управління по продуктам і лікам схвалило домашній дефібрілятор, який використовує елекроімпульс для запуску серця, що зупинилося. Ним можуть користуватися й ті, хто ніколи не мав з цим справу. Ціна приладу-дві тисячі триста доларів. У нього вже з’явилися опоненти. Вони кажуть, що він збільшить смертність тому, що рідні хворого можуть втратити дорогоцінний час, вовтузячись з дефібрілятором, замість того, щоб негайно викликати швидку допомогу. Американська серцева асоціація поки що не рекомендує застосовувати домашній дефібрілятор, бажаючи переконатися, що він дійсно рятує життя.
