Продаж Мерсів класу Е у США б’є всі рекорди. Ці машини змагаються у категорії автомобілів «середнього люксу». Ціна на них коливається від сорока семи до шістдесяти тисяч доларів. А що клієнт отримує взамін? Адже нову машину у США можна придбати за лічені хвилини всього за п’яту частину вартості Мерседеса-Е. Видавець журналу для автолюбителів з Детройта, Метт Делоренцо, уважає, що він знає відповідь на це питання:
«Найперше----це символіка, зірка Мерса на капоті, надпис, і взагалі, все, що німецькі автоконструктори досягли на цей момент і втілили у цьому люксусовому авті.»
Він додає, що Мерседеси-Е, змушені конкурувати з такими технологічно просунутими японськими марками, як Лексус та Інфініті, змушені набувати «плюшевого» стилю, щоб миттєво вражати серця обожнювачів надійності, комфорту, і якості, притаманних німецьким машинам. А для цього самоходи по зав’язку напихають електронікою. Лексус, наприклад, має кольоровий дисплей, на якому висвітлюється ваш маршрут, замовлений через супутник, здійснюється кліматичний контроль, і ще десятки інших функцій. Мерс Е-класу не бажає поступатися японцям у цьому. Він по горло напакований електроними прибамбасами, які відповідають за комфорт та надійність. Ось лише один приклад---система «Дістронік», яка не лише контролює швидкість; вона також автоматично підтримує встановлену відстань до автомобіля перед вами. Все це за допомогою бортового комп’ютера і радара. Цей прилад робить подорож по автостраді приємнішою і безпечнішою. Особливо корисний він при їзді в тумані. Говорить Дейв Шембрі, віце-президент служби маркетингу фірми «Мерседес-Бенц---США»:
«Якщо включити Дістронік у сильному тумані, то це є найнадійніша система, яку лише можна уявити. Вона, безумовно, коштує тих грошей, які за неї платять, і заспокоює серця тих, хто можуть переживати за вартість, ось, достатньо лише глянути на неї!»
Дістронік коштує близько трьох тисяч доларів. А назагал машина йде по дорозі, як по маслу, двигун практично безшумний, а шассі потужне, як і має бути у справжнього Мерса. І тому лише у січні цього року понад чотирьох з половиною тисяч американців не витримали і придбали нову модель класу «Е», перевищивши на сорок відсотків число тих, хто це зробив минулого січня, і, напевно, втішається і досі.
Мерси, ясна річ, класні машини, але у них, як і майже в усіх інших нинішніх автомобілях, є один недолік, з яким воюють аж на рівні Білого Дому---це бензиновий двигун. Адміністрація Буша, як і він сам особисто, останніми тижнями особливо активно просувають розвиток у США технології водне́вих батарей. За сподіваннями експертів, вона здатна замінити згодом споживання бензину. А це, у свою чергу, зменшить залежність від близькосхідних шейхів та нафтової політики, як також шкідливі викиди в атмосферу. Газета Нью йорк таймс повідомляє про відкриття першої автозаправки фірми Шелл, де вам замість бензину запропонують...водень, рідкий або конденсований, а надходження до автосалонів водневих автомобілів очікують під кінець десятиліття.
Скептики, однак, кажуть, що ці машини майбутнього живитимуться старим, як світ, джерелом, а саме: політичними міркуваннями. Експериментальними автомобілями будуть лобіювати конгресменів, кажуть вони, щоб ті накачували автоіндустрію новими субсидіями на розробку сумнівних новинок, замість підвищення ефективності споживання пального традиційними машинами. Експерти також сумніваються в рентабельності водневих автомобілів: шість експериментальних міні-фургонів, які прибудуть до Вашингтону у травні, коштують по мільйону за штуку, тобто як двадцять мерсів-«Е».
Ентузіасти, втім, певні, що до дві тисячі десятого року їм вдасться збудувати рентабельний водневий автомобіль, щоб згодом запропонувати його масовому споживачу. У міжчасі адміністрація Буша, повідомляє Нью йорк таймс, виділяє майже два мільярди доларів на п’ять років для досліджень у галузі технології водневих машин, і на програму забезпечення їх водневим пальним. І якщо водневі машини даватимуть від десяти до двадцяти відсотків прибутку, то можна сподіватися, що вони-таки прийдуть на авторинок.
