Спеціальні потреби

Філософська думка в незалежній Україні - 2003-06-05


В цьому випуску рубрики про стан філософської думки в незалежній Україні розповідає в інтерв’ю Володимиру Звігляничу доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії Національної Академії Наук України, Валерій Загороднюк.

Ніщо так не любили робити партійні бонзи у колишньому Радянському Союзі, як промивати мозки своєму населенню. Контроль за свідомістю людей був любовно випестуваний і розгалуджений. Його здійснювали насамперед відділи пропаганди і агітації різноманітних партійних комітетів, від центрального до сільського, дбайливі люди у штатському - офіцери КДБ, які були кураторами всіх підприємств, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, тощо. Вони співпрацювали з відповідними керівниками відділів кадрів, відстежуючи найменші вияви інакодумства і ізолюючи їх носіїв. Далі йшли лектори товариства «Знання» та інших агіт-культ-просвітних гуртків. Воювали насамперед з відхиленнями від чергових постанов партії, з релігією, українською діаспорою.

Філософії, цій благородній і вічній науці осмислення людських проблем, добра і зла, істини та хиби, тощо, компартія під іменем «марксистсько-ленінської філософії» відвела роль ударного інструменту ідеологічного контролю за свідомістю. Вона, по суті, мала стати світською релігією, найважливішим елементом зомбування мислення людей.

Чи змінилася ситуація в незалежній Україні? Адже не слід забувати, що десятки тисяч працівників ідеологічної сфери, виховані в дусі «марксизму-ленінізму» нікуди не зникли, вони й зараз працюють за фахом (деякі, правда, стали бізнесменами). З цим питанням ми звернулися до одного з провідних філософів незалежної України, доктора філософських наук, провідного наукового співробітника Інституту філософії НАНУ, Валерія Загороднюка:

Запитання: «Пане Валерію, як би ви схарактеризували стан філософської думки в незалежній Україні? Адже офіційна філософія була марксистсько-ленінською, себто, досліджуючи спеціалізовані питання теорії пізнання, методології науки, їх все-таки треба було вписувати в ритуальну парадигму, визначену сакраментальним «матерія первинна, а свідомість - вторинна.» Чи змінюється ця марксистська парадигма, і якщо так, то що прийшло на її місце?»

Вітповідь: Крах радянського союзу... відхрещення від марксизму... тяжіння до історії філософії... реанімація марксизму особливо у периферійних вузах....світоглядна школа в Україні - людину і світ людини - у такому антропологічному повороті пізній радянський марксизм був співзвучним сучасним тенденціям.

На думку Валерія Загороднюка, українській філософській школі, пов’язаної насамперед з іменем недавно померлого академіка Володимира Шинкарука, саме завдяки відходу від примітивно-зашкарублих схем дослідження марксизму, викладених «корифеєм всіх наук»--Сталіном у його книзі «Основи ВКПб--Короткий курс», вдалося вижити в несамовитих умовах ідеологічного і кадебівського тиску. Достатньо згадати лише арешти філософів Пронюка і Лісового у сімдесят другому році, численні звільнення з роботи та переслідування інших фахівців, незгідних з офіціозом. Такі люди були приречені, оскільки знайти працю вони не могли, перекваліфікація була виключена, залишалось одне - сторожувати та пити. Багато українських філософів виїхало з України назавжди.

Запитання: «Можна сказати, що філософія в Україні деполітизувалась, що вона не є прислужницею влади або тих політичних догматів, які ця влада сповідує?»

Відповідь: Так можна сказати... деполітизація... багато з тих хто викладав науковий комунізм стали «видатними політологами»...

Запитання: «Але чи потрібна Україні така філософія зараз, коли від неї вимагають ринкових реформ, приватизації, тощо. Філософія ж займається свідомістю, духовним світом. Чи актуально це зараз? Наприклад, в Америці філософія взагалі уважається екзотичною дисципліною...»

Відповідь: В Україні теж буде екзотичною дисципліною... але політизована філософія не потрібна... потрібна як компенсація тих негараздів, які ми маємо...йде підпитка з боку молодого покоління...

Ми вас ознайомили лише з першою чаcтиною інтерв’ю Володимира Звіглянича з доктором філософії Валерієм Загороднюком про стан філософської думки в Україні. Заключну частину інтерв’ю передамо у наступній статті цієї рубрики.

XS
SM
MD
LG