У червні роздрібна ціна хліба в Україні зросла подекуди до 20%. У піднятті цін на хліб керівники найбільших українських хлібокомбінатів звинувачують погоду. Таких несприятливих погодних умов, кажуть вони, в Україні не було вже 100 років. Спочатку взимку вимерзли озимі, відтак навесні висохли ярові.
Погані прогнози щодо врожаю пшениці, якої цього року, судячи з усього, не вистачить навіть на покриття внутрішніх потреб, викликали зростання цін на зерно. Хлібопекарська галузь, купуючи сировину за вищими цінами, змушена була зрештою підняти ціни на кінцевий продукт, -- каже керівник об’єднання “Укрзернопром” з Дніпропетровська Євген Ленг:
“Повірте, багато підприємств трималися до останнього. Ми розуміємо, яке це серйозне питання, підняття ціни на хліб, але коли ми купуємо борошно по 2000 гривень за тонну, а продаємо хліб по 1500 гривень, нам не залишалося нічого іншого, як підняти – достатньо помірковано підняти – ціни на хліб. В багатьох регіонах вони підняті не так уже й набагато, на 15-20 копійок за одиницю виробу”, -- каже дніпропетровський хлібовиробник.
В умовах складної ситуації на ринку зерна найбільші українські хлібокомбінати вирішили об’єднатися в Асоціацію пекарів України й звернутись до уряду з пропозиціями щодо нормалізації ринку. Як вважають вони, вихід у негайному імпорті. А оскільки сьогодні зерновий імпорт звужений рамками Росії і Казахстану – країн, при ввезенні зерна з яких Україна не платить ввізного мита, то асоціація пропонує розширити цей ринок, скасувавши ввізне мито на зерно з далекого зарубіжжя.
Пропонується також інший кардинальний крок – надати імпортерам зерна відстрочку у сплаті ПДВ. Поки ж імпортне зерно надійде в Україну, погасити ажіотаж планується з Держрезерву. Про це наприкінці червня вже віддав доручення Президент України. Асоціація хлібовиробників, у свою чергу, заявляє про готовність закупити частину зерна для погашення ажіотажного попиту власними силами. Говорить Володимир Слабовський з об’єднання “Кримхліб”:
“Ми виробили спільну стратегію, ми сьогодні готові закупити самостійно, на кредитні ресурси, надані банками, від мільйона до півтора мільйонів тонн зерна. Ми купимо й забезпечимо підприємства зерном та борошном, з тим щоб знизити ціни на хліб”.
Як твердять представники української хлібопекарської галузі, у нинішньому панічному попиту на хліб і борошно неабияку роль зіграли старі психологічні стереотипи радянських часів. При ринковій економіці, кажуть вони, не може бути дефіциту і не треба запасатися всім необхідним на півроку наперед.
Хлібовиробники запевняють також: перебоїв з хлібом не буде. В країні достатньо борошна, щоб забезпечити попит в уже згаданому новому режимі цін. І прогнозують різкий спад нинішнього попиту і цінову стабілізацію, як тільки перше зерно нового врожаю буде вийнято з-під комбайну.
