Християнські церкви України висловлюють занепокоєння новою редакцією Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”. На їхню думку, пропоновані зміни обмежать релігійні свободи та призведуть до загострення державно-церковних відносин.
Нова редакція Закону “Про свободу совісті та релігійні організації” розширює контролюючі функції Державного комітету в справах релігій і вилучає заборону церкві займатись політичною діяльністю. На думку керівників майже всіх найбільших християнських церков України, тим самим робиться спроба узалежнити релігійні організації від владних структур і використати церкву, під час майбутніх президентських виборів, у політичній боротьбі.
„Може з’явитися така проблема, як певне змушення релігійних організацій до підтримки або не підтримки тих чи інших кандидатів, висловлення свого офіційного ставлення до них і так далі” - говорить речник Української православної церкви Київського патріархату ігумен Євстратій.
Своє занепокоєння пропонованими змінами до закону висловили, в листах до вищого керівництва держави, предстоятелі УПЦ Київського патріархату, Української греко-католицької і Римо-католицької церкви в Україні, глави церков баптистів, адвентистів та євангельських церков. Їх побоювання поділяють національно-демократичні сили в українському парламенті. Як каже голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Лесь Танюк, таких широких повноважень, як пропоновані новим законом, державний орган у справах релігій не мав навіть за радянських часів. Як каже він, вкупі з дозволом релігійним організаціям брати участь у діяльності політичних партій, надавати їм фінансову підтримку, вести агітацію і виборчу кампанію ці нові норми свідчать про намір влади втягнути церкву у вир політичних баталій:
„Є все-таки сьогодні спроби загнуздати церкву…” - каже Лесь Танюк. Його комітет разом з двома іншими парламентськими комітетами – з прав людини та з питань європейської інтеграції – щойно звернулися до голови Верховної Ради з рекомендацією відкликати цей законопроект. Розроблений Урядом, законопроект, окрім згаданих нововведень, передбачає певні додаткові права і переваги одній церкві проти всіх інших. Новацію ревно підтримує в українському парламенті фракція комуністів. А серед конфесій чи не єдиною прихильницею є Українська православна церква Московського патріархату, про претензії на особливий статус якої, власне, і йдеться.
Як твердять незалежні експерти – готуються суттєві обмеження релігійних свобод порівняно з нині діючим Законом “Про свободу совісті та релігійні організації”, який був прийнятий у 1991 році і визнаний міжнародними експертами одним з найдемократичніших правових документів у цій сфері. Директор Інституту релігійної свободи Олександр Заєць нагадує про спільне звернення ієрархів церков напередодні акцій опозиції “Повстань, Україно!” або про підписання керівниками церков ще 99 року послання на підтримку провладної “Злагоди”. За його словами, в разі прийняття нової редакції закону про свободу совісті такі добровільно-примусові акції церков стануть, із винятку, правилом:
„ Я думаю, що є хтось, хто, можливо, прораховує те, щоб використовувати високий рівень довіри церкви у своїх політичних цілях. І в цьому я вбачаю небезпеку.”
Опоненти пропонованих змін застерігають, що прийняття нової редакції закону всупереч волі більшості церков може призвести до загострення державно-церковних відносин в Україні, і пропонують, перш ніж братися до внесення будь-яких змін у діючий закон, відпрацювати базові концептуальні засади взаємин держави і церкви.
