Чи є в Україні громадянське суспільство, стане зрозумілим з реакції громадян на можливе скасування прямих президентських виборів. - 2003-11-20

Чи є в Україні громадянське суспільство, стане зрозуміло з реакції громадян на можливе скасування прямих президентських виборів. Таку думку висловлює дехто з учасників «круглого столу», на якому експерти з'ясовували суть взаємин між державою і громадянським суспільством в Україні. Як жартують експерти, ніхто не знає, що таке громадянське суспільство, але всі знають, що це щось дуже добре. Попри розмитість поняття «громадянське суспільство», визначень якого ісує стільки ж, скільки поняття «культура», завжди неозброєним оком видно, є воно чи ні. Якщо на Заході кожна свобода виборювалась тиском незадоволених громадян на державу і громадянське суспільство поставало з цього історичного конфлікту, то в Україні лише 10 відсотків громадських організацій мають конфліктні відносини з владою. Це засвідчили соціологічні дослідження фонду «Демократичні ініціативи», і на думку голови фонду Ірини Бекешкіної, таке мирне співіснування та невтручання свідчить про відсутність механізмів впливу громадян на владу.

До паростків громадянського суспільства в Україні відносять те, що часто-густо до громадянського суспільства відношення не має. Клуби філателістів чи товариства любителів пива. Або псевдогромадські організації, створені та підгодовувані самою ж державою для імітації бурхливого процесу становлення громадянського суспільства. Філософ Мирослав Попович, згадуючи недавні події в Донецьку, каже про найнебезпечнішу, на його погляд, профанацію ідеї громадянської активності – довколапартійні групи з приватною залежністю, з привілейованим доступом до адміністративного ресурсу і державних силових структур.

Мирослав Попович: «Бачимо застосування сили, а наступним кроком після того, що є, уже будуть не памперси, а залізні пруття в руках і «цепи велосипедные» та інші речі. Це може бути такий вихід, який зразу перепинить нам шлях до творення громадянського суспільства».

В Україні ось уже 13 років говорять про необхідність розбудови громадянського суспільства. Але на думку багатьох експертів, держава в його становленні не зацікавлена і робить натомість ставку на суспільство «негромадянське». В якому, як висловлюється дехто з учасників «круглого столу», Левіафан держави підминає під себе мовчазних громадян. Прірва між державою і суспільством стане нездоланною в разі як будуть скасовані прямі президентські вибори, - вважають учасники дискусії президент Центру Разумкова Анатолій Гриценко і шеф-редактор журналу “Політична думка” Володимир Полохало. Анатолій Грищенко: «Люди сьогодні мають фактично лише змогу з дикретністю виборів, раз у 4-5 років, якось висловитися. Це певний стимул для проявлення їхньої політичної активності, для розуміння через спілкування з кандидатами загальнодержавних процесів, хоча б такого, може, й не досить грунтовного, але відчуття, що ти впливаєш на ситуацію. Забрати ще в них цю урну для голосування – я думаю, що це ми ще більше збільшили б апатію і відстань між державою і суспільством і жодним чином не сприяли б розвитку громадянського суспільства».

Володимир Полохало: «Державні інституції створюють не стільки умови для його розвитку, скільки перешкоди. І якраз позбавлення громадян за рік до виборів їх конституційного права обирати президента, при всьому тому, що всі парламентські партії йшли на вибори не говорячи, що потім вони узурпують це право у громадян обирати самим парламентом, це, звичайно, є недемократична практика, це, звичайно, є виклик громадянському суспільству. От його реакція, громадянського суспільства і засвідчить, що сьогодні переважає: чи формальні інститути, чи неформальні практики, тобто ті, які існують для невеликої групи людей».