2003 для України був складним – така загальна оцінка представників української політичної еліти. Більше пригадуються події останніх півроку. Це питання вступу до ЄЕП, конфлікт навколо Тузли, і останє – рішення Конституційного суду щодо можливості третьйго президентського терміну Леоніда Кучми, на яке давно очікували депутаи. Пригадують політики і ухвалення бюджету, який ліквідовує цілий ряд соціальних програм та пільг.
Степан Хмара, блок «Тимошенко»: «Рік вкрай несприятливий для України. І стан життя наших громадян погіршується, і видно було, який бюджет ухвалили, наскільки влада ще більш криміналізована стала, скільки стало брехні у ЗМІ, підконтрольних кримінальним кланам. Але на самому фінінші з'явилися підстави для оптимізму». Позитвним імпульсом пан Хмара називає об'єднання опозиції, яке мало місце в останні дні грудня. Це своєрідний наслідок політичної реформи, яка була актуальною увесь минулий рік. Дочекавшись рішення суду про конституційність норми обрання Президента не всенародно а парламентом, пропрезидентські сили разом з комуністами у першому читанні такі правки до конституції схвалили. Три фракції – «Наша Україна», БЮТ та соціалісти дії своїх ще недавно союзників по опозиції комуністів - засудили.
Микола Рудьковський: «На сьогоднішній день сформувалася нова більшість – комуно-олігархічна. І це мене не може не тривожити як представника опозиції. Таким блоком вони можуть поміняти Конституцію у зовсім іншому напрямку і передати владу олігархам, замість того, щоб передати її народу».
Однак не дивлячись на реакцію своїх колишніх колег, комуністи обіцяють справу реформи не зрадити. У них свої аргументи.
Георгій Крючков: «Те, що реформа назріла ні в кого не викликає сумнівів. Нинішня система влади потребує радикальної зміни оскільки вона створила умови для такого режиму, який дуже віддає авторитаризмом, а може навіть більше».
Переконаний в тому, що нова система влади стане реальністю в Україні і Президент Кучма – це було однією з основних тем його новорічної промови.
Леонід Кучма: «Внаслідок політичної реформи, яку ми нарешті завершимо, система влади стане більш відповідальною, демократичною, більш європейською і тим самим більш ефективною».
Зрештою вже зараз можна підводити підсумки політреформи: це була головна тема року в Україні, її добровільно чи примусового, обговорювали не лише в парламенті та експертних групах, але і практично у кожному трудовому колективі, на вулиці, в транспорті, вдома. Щодо справжніх мотивів реформи у кожного своя думка, однак ця справа вже принесла цілий ряд серйозних політичних наслідків. Це остаточний відхід комуністів від опозиції, послаблення позицій опозиціонерів у парламенті, відволікання уваги від виборчих перегонів і змагання кандидатів за вищу посаду держави, невизначеність політиків і суспільства щодо проведення виборів взагалі. Така ситуація не сприяє і міжнародному іміджу України. На думку ж українського Президента, головним наслідком 2003-го на міжнародній арені стало покращення стосунків України зі США. На користь цього зіграла участь України в анти-Саддамівськй коаліції.
Олег Зарубинський: «Мені здається певні були досягнення у сфері зовнішньої політики. Таким досягненням я вважаю направлення нашого контингенту до Іраку. І це відповідає політичним, військово-політичним і певною мірою економічним інтересам України».
Втім, експерти відзначають, за цей рік Україна значно більше просунулася у східному напрямку ніж у західному. Це ЄЕп, невизначеність щодо нафтопроводу Одеса-Броди, цілий ряд відставок про-європейських посадовців. Про вступ до СОТ, та наміри щодо членства в НАТО у минулому році говорили все менше й менше.
