Спеціальні потреби

Українські неурядові організації занепокоєні своїм майбутнім. - 2004-01-20


Зміни законодавства в 2004 році несуть ризик для неурядових організацій, несумісний з існуванням громадянського суспільства в Україні. Як мінімізувати ризик – неурядові організації радились за «круглим столом», організованим Інститутом громадянського суспільства за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Агентства з міжнародного розвитку США.

Може, то випадковий збіг, може, ні – рік президентських виборів в Україні став роком нового раунду протитояння держави і недержавних організацій. На словах «держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян» – цитата із Закону «Про об'єднання громадян». На справді ж – недавня постанова про перевірку громадських організацій, що існують за іноземні кошти, та передноворічне обмеження урядом можливості отримання українських коштів громадськими організаціями. Нові підводні рифи чекають на громадянське суспільство в 2004 році і з боку законодавства. Цивільний кодекс, який щойно 1 січня набрав чинності, встановлює єдино можливу для всіх громадських організацій форму: товариство. «Товариство рибалок» вимогам Кодексу відповідає, а от Інститутові громадянського суспільства доведеться міняти назву. Як і всім іншим «фондам», «центрам», «клубам», «асоціаціям» і «федераціям», котрі до 1 липня поточного року змушені будуть перереєструватися. І це ще не все. Новий Закон про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб, що набирає чинності з 1 липня, передбачає подвійну процедуру реєстрації. Спочатку в органах юстиції, тоді у місцевому виконкомі. Реєстраційний збір у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів також доведеться сплатити двічі. Для неприбуткових організацій, більшість з яких бідні – це неабияка проблема.

Ще одна група ризиків для громадських організацій криється в новому Законі «Про соціальні послуги», що також набрав чинності з 1 січня. Що тепер чекає на громадських активістів, котрі ведуть психологічну роботу з проблемними дітьми, наркоманами та бомжами, опікуються сиротинцями та будинками для людей похилого віку, розповідає голова Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук: «Наприклад, така послуга, як надання допомоги по розливанню безкоштовного обіду, копання городу ветерану чи купівля продуктів для людей, які є обмежені у можливості пересування, тобто послуги, які не потребують ніякої специфічної кваліфікації, ніякого специфічного диплому, але відповідно до цього закону, всі ці послуги мають надаватися на професійній основі і мало того, має бути ліцензія і мають бути встановлені кваліфікаційні вимоги до особи, яка, наприклад, іде в магазин, щоб купити ветерану хліб, оскільки він не може цього зробити. Ну як на мене, це дуже серйозний перебір».

Як прогнозує голова Інституту громадянського суспільства, якщо з десяток міністерств і відомств видаватимуть ліцензії для ведення діяльності, яка досі була добровільною і неліцензійною, кількість соціальних послуг, які надаються недержавним сектором, суттєво скоротиться.

Чому держава, замість подякувати громадським організаціям за роботу, яку вона сама робити не в змозі, щораз ускладнює їм життя? Як кажуть розробники згаданих змін до законів, вони керувалися благою метою врегулювати діяльність громадського сектору. Речники політичної опозиції мають іншу відповідь. Говорить голова парламентського комітету з державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко: «Чому це робиться? Тому що гасло нинішньої влади сьогодні, я буду говорити узагальнено, це не «меньше держави», а «більше». Це тотальна присутність держави в усіх сферах нашого життя. І контроль, тому що ми маємо сьогодні диктаторський режим».

Представники громадських організацій додають, що зміни в законодавстві з'явилися без їх відома і всупереч їхній волі, і заявляють, що добиватимуться внесення поправок. І водночас визнають: можливості впливу громадського сектора тут радше теоретичні. Якщо не вдасться негайно пролобіювати свої вимоги в парламенті, будь-які зміни до законів будуть можливі лише через рік по їх чинності. Тоді нинішній рік президентських виборів в Україні, кажуть вони, стане для багатьох неурядових організацій роком не просто нових ризиків, а припинення їх діяльності.

XS
SM
MD
LG