Після провалу спроби обирати президента Верховною Радою, парламентська більшість вирішила передати всі повноваження прем'єр-міністру. - 2004-02-04

Вже зранку на українських депутатів чекав сюрприз. Замість чергової п'ятої сесії Володмир Литвин оголосив про відкриття сесії позачергової. Опозиція все це блокувала, однак більшість до такого розвитку подій була готова, хоча мікрофони у президії знову поломали.

На позачерговій сесії більшість разом із комуністами та сціалістами проголсувала за вилучення статті 103 із проекту змін до Конституції під номером 415, ця норма стосується способу обрання Президента. Таким чином, навіть якщо зміни до Конституції будуть схвалені, Президент обиратиметься всенародно. Однак, «Наша Україна» та блок Юлії Тимошенко у голосуванні участі не приймали.

Віктор Ющенко: «Сьогоднішнім рішенням трапилося одне – вони легітимізували голосування 24 грудня, за яким з інституту президента передані всі ключові повноваження в інститут Кабінету міністрів. Сьогодні зроблена мехініка, коли ця влада, цей режим зберігає своє існування і вибори вже мало що можуть змінити».

Натомість більшовики докоряють нашоукраїнцям – мовляв вони не хочуть обмежувати прав Президента, оскільки бачать ним свого лідера Ющенка.

Олександр Волков: «Там є одна позиція – після виборів Президента у Президента не буде права звільняти прем'єр-міністра і міняти уряд, але люди, які підтримують Ющенка всі в тих кріслах вже сидять. Президент, який би підіймав прапор та перерізав стрічки їм не потрібен».

Тієї ж думки лідер соціалістів Олександр Мороз. Він каже, що соціалісти голосували разом з більшістю через один мотив – вони за реформу. Мороз переконаний, нинішній Президент має надто багато повноважень і їх треба розподілити.

Олександр Мороз: «Сьогодні існує версія що ми безмежно посилюємо Кабінет міністрів. Але ми закладаємо механізм залежності Кабміну від 450-ти депутатів, тому це значно більш демократична схема ніж є сьогодні».

Натомість «Наша Україна» та БЮТ звинувачують соціалістів у зраді, мовляв вони обіцяли не визнавати голсоування руками за конституційні зміни, а тепер фактично його легалізували. У Мороза більше особистих причин, аніж політичних каже Іван Плющ.

Іван Плющ: «Мороз так само не хоче бачити Ющенка Президентом, як і Симоненко, тільки Симоненко про це каже, а Мороз обводить усіх».

Після оприлюднення взаємних звинувачень після обіду Володимир Литвин відкрив 5 чергову сесію. І хоча робота почалася без блокувань, до цієї практики парламент може знову повернутися, коли із конституційного суду надійде проект конституціних змін для схвалення вцілому. Зрешто і позачергову сесію проводили аби зміни до конституції схвалили вже найближчим часом, адже для цього Конституція вимагає дві сесії.

Засідання 3 лютого очевидно створює прецедент коли завдяки механізму позачергових сесій зміни до основного закону можна внести протягом кількох днів. Окрім того, є й політичні наслідки, головний з яких черговий розкол опозиції. Завдяки ідеї політичної реформи, ініційованої владою, владі вдалося відірвати від об'єднаної опозиції спочатку комунстів, а тепер вже й соціалістів. Шанси для втілення реформи у життя помітно зросли, головним випробуванням залишиться закон про пропорційні вибори.