Спеціальні потреби

Торгівля жінками: ситуація в Україні - 2004-06-14


Київ – 14 червня. Двадцятитрьохрічну киянку Ірину запросили в Туніс працювати круп’є в казино. Вона каже, що її подружка вже тиждень як там, але поки що практикується в якійсь авіафірмі стюардесою. «Як це зрозуміти і чи безпечно самій їхати?»- запитує Ірина, яка подзвонила на “гарячу лінію” Ла Стради. Ця служба запобігає торгівлі жінками, і телефон її “гарячої лінії” дзвонить не вгаваючи. Три тисячі дзвінків було лише у період з січня по травень цього року. Дзвонять проконсультуватися про навчання за кордоном, порадитись про одруження з іноземцями, подати запит про родичів, що виїхали на заробітки і зникли. Але найбільше, майже 90% дзвінків – кажуть співробітники Ла Стради – стосується умов працевлаштування за кордоном. За словами менеджера Ла Стради Тетяни Дорошок, останніми роками абоненти стали більше цікавитись, яким чином легально виїхати на заробітки за кордон і як там себе в разі чого захистити.

«Питання людей, які телефонують на гарячу лінію, стали більш кваліфікованими. Тобто вже задаються питання – «а ось якщо я оформляю таку візу, то які я маю обов”язки або які я маю права». Тобто вже нема таких питань, що були раніше. Я наведу такий приклад – телефонувала жінка з залізничного вокзалу, вона мала на наступний день виїжджати за кордон, і я запитала її: скажіть будь ласка, яка віза у вас стоїть в паспорті? А вона питає: а що таке віза? Тобто вже таких питань в нас немає, люди, відчувається, стали більш поінформовані, і якщо задають питання, то «будь ласка, проконсультуйте мене, як себе захистити за кордоном, до кого я можу звернутися, підкажіть мені телефон посольства, підкажіть телефон неурядової організації». Я б зазначила стосовно великих міст, що поінформованість все-таки росте», - говорить Тетяна Дорошок.

Поінформованість росте, але торгівці людьми також не стоять на місці, кажуть у Ла Страді. Вони перемістили свої зусилля з великих міст у містечка та села, куди інформація про жахіття новітнього рабства не так швидко доходить, та й працювати намагаються з віковою категорією, яка ще не має достатнього життєвого досвіду. Якщо раніше серед потерпілих було найбільше молоді віком 22-27 років, то тепер це вісімнадцяти-дев’ятнадцятирічні. Тенденцію до помолодшання секс-рабинь відзначаютьі в українському представництві Міжнародної організації з міграції.

«Якщо порівнювати тенденцію попередніх років і цього року, то цілком впевнено можна говорити про зростання кількості неповнолітніх, яких експлуатують в секс-індустрії, в основному», - говорить координатор проекту протидії торгівлі людьми Оксана Горбунова. Про це можна судити, каже вона, і з помолодшання складу пацієнтів Київського медичного реабілітаційного центру для потерпілих від торгівлі людьми. Через цей перший в Україні центр, що був відкритий 2 роки тому, пройшло 450 пацієнток – жінок, які насильницьки експлуатувалися в секс-бізнесі за кордоном і яких вдалося повернути в Україну. Як кажуть в представництві Міжнародної організації з міграції, в попередні роки найбільше жінок вивозили в країни колишньої Югославії. Сьогодні ж зростає тенденція до вивозу в Росію. Пояснюється це тим, що на відміну від країн Європейського Союзу, для виїзду в Росію не потрібна віза, а лише внутрішній український паспорт чи свідоцтво про народження. Змінилися й методи рекрутування: якщо донедавна трафікери давали оголошення в газетах, то тепер таких оголошень значно менше - злочинці воліють не світитися. Натомість люди, які шукають роботу, самі дають про себе оголошення, а вже на них работорговці виходять з пропозиціями. Новим є і те, що останнім часом зменшився термін перебування в секс-рабстві: від 7-8 до 3 місяців. Як кажуть в Міжнародній організації з міграції, завдяки механізмам порятунку цих людей, які вже склалися. Позитивні зміни відбуваються і в законодавстві: за статтею Кримінального кодексу “торгівля людьми”, за якою в 1998 році було порушено тільки 2 кримінальні справи, лише за перші чотири місяці цього року порушено 99 кримінальних справ. Полегшити застосування закону на правоохоронному рівні покликані й поправки до статті про торгівлю людьми, які зараз розглядає Верховна Рада.

В Україні накопичена відповідна практика, склалися механізми, є висококваліфіковані фахівці. Проте, як в один голос говорять усі причетні до проблеми боротьби з торгівлею людьми, казати про викоренення новітнього рабства не можна буде доти, доки не буде подолано основну його передумову в Україні – бідність, яка штовхає людей на заробітки за кордон.

Нагадуємо телефон “гарячої лінії” Ла Стради: для абонентів по Україні 8-800-500-2250. Для абонентів у Києві 205-3736. Усі дзвінки безплатні.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG