Спеціальні потреби

Кому служать мас-медiа в Українi? - 2004-09-23


Київ – 22 вересня. Мас-медіа напередодні виборів – засіб інформування чи політичний інструмент? На цю тему дискутували за “круглим столом”, організованим Центром Разумкова за сприяння фонду Конрада Аденауера в Україні.

На початку “круглого столу” Академія української преси презентувала результати десятимісячного моніторингу змісту політичних новин. Експерти вказують на сталі тенденції в подачі новин на українському телебаченні: відсутність вказівки на джерело інформації, одна і тільки одна точка зору у висвітленні подій, різкий дисбаланс у представленні політичних сил. За даними Академії української преси, у серпні з десяти подій про Україну лише одна розглядалася з двох точок зору, увага телеканалів до Януковича удвічі переважала увагу до іншого основного кандидата Ющенка, і в 5 разів більше провладний кандидат говорив в ефірі. При цьому кожне 3-е повідомлення про Ющенка телеканали подавали в негативній чи іронічній інтонації.

Аналіз Академії української преси доповнюють дані моніторингу, проведеного часописом “Телекритика”. Головний редактор Наталя Лігачова відзначила цілковите ігнорування в новинах експертної точки зору: події коментують лише політики, причому одні і ті самі на всіх каналах. Вона також навела випадки замовчування каналами важливої та соціально значущої інформації, як це було в день виходу низки фракцій з парламентської більшості, про що телеканали не прохопилися ані словом:

«Тобто на нашому телебаченні глядач не міг дізнатися про те, що сталось в парламенті”, -- каже Лігачова. Або випадки творення каналами віртуальної реальності, яка з дійсністю нічого спільного не має – так було з повідомленнями про те, буцімто Мін’юст і Коснтитуційний Суд визнав неправомірним створення парламентської комісії для контролю чесних виборів. Ні Мін’юст, ні Конституційний Суд жодних подібних заключень насправді не давали.

Результати досліджень змісту політичних новин в українських ЗМІ напередодні виборів прокоментував голова комітету “Рівність можливостей” Олександр Чекмишев:

«Це той приклад, коли не емоції, не політичні оцінки, не коментарі, але саме реальні факти, побудовані на цифрах, які заперечити дуже важко, дають підстави говорити, що під час цієї виборчої кампанії українські засоби масової інформації є ще більшою мірою політичним інструментом, ніж це було під час кампанії 2002 року, 99-го і всіх інших попередніх кампаній».

Учасники “круглого столу” говорили про “маніпулятивні новини” і про те, що сучасні медіа перетворились на пропагандистську машину для утвердження авторитаризму; дехто навіть вжив термін “геббельсівська пропаганда”. Жваво обговорювали також екстраординарну подію – показ по “Інтеру” у вівторок 21 вересня виступу Ющенка в парламенті. Ющенко, повністю, без купюр, на каналі “Інтер” – що сталося, чому це показали? – запитали у присутнього на “круглому столі” шеф-редактора “Інтеру” Олексія Мустафіна:

«Я, чесно кажучи, здивований запитанням. Тому що Ющенко виступив у Верховній Раді».

А запрошений на “круглий стіл” представник Центрвиборчкому повідомив про скарги на засоби масової інформації, що надходять до ЦВК. Найчастіше скаржаться на УТ-1, “Інтер” та 1+1, і стосуються скарги непроплаченої передвиборчої реклами та завідомо неправдивої інформації. Представник Центрвиборчкому визнав, що ситуація, за якої одного кандидата в Президенти показують по телебаченню, а решти 25 ніби не існує, ненормальна, і повідомив: найближчими днями Центрвиборчком прийме звернення до всіх засобів масової інформації дотримуватись законодавства при висвітленні передвиборчої кампанії.

XS
SM
MD
LG