Спеціальні потреби

01.01.05  -  В цьому випуску--про нові рекомендації урядових фахівців щодо фізичних нормативів та як їх виконати. - 2005-02-01


Нарешті дочекалися: у боротьбі з національною хворобою США--ожирінням--державні установи країни--міністерства охорони здоров’я та сільського господарства--видали на гора нові рекомендації із здорового образу життя, фітнесу, та харчування. Як водиться, мірою збільшення числа людей із зайвою вагою, а їх, нагадаємо, у США--понад шістдесяти відсотків дорослого населення, збільшено і норми фізичних вправ. Раніше уважалося, що їх треба робити по півгодини на день, потім--годину, а наразі вже кажуть, що потіти на тренажерах, або деінде, треба по півтори години. Щодня--не більше і не менше. Чому ж дорівнює таке навантаження, себто, що можна зробити за дев’яносто хвилин? Пройти пішки трохи більше семи кілометрів, або пробігти підтюпцем одиннадцять кілометрів; проплисти три з половиною кілометри у басейні, а в теплих країнах--в океані; проїхати на велосипеді двадцять вісім кілометрів, тощо, залежно від віку, статі, фізпідготовки. Але чи реалістичні такі рекомендації? -запитують багато американців. Якщо ви працюєте з восьмої до п’ятої, маєте сім’ю, то як цього досягти?--дивується Кевін Акіяма з Гонолулу, штат Гаваї. Сам він--атлет, який займається віндсерфінгом, волейболом і бойовими мистецтвами. Навіть для нього, каже він, фітнес--це збалансованість розуму, медитація, аніж просто згін ваги. Інші кажуть, що поспішати досягати фітнесу треба поволі, щоб не зашкодити собі і не перевтомлюватися.

Поволі--в буквальному сенсі. Якщо організм і м’язи хворих на ожиріння практично паралізовані жировою тканиною, то будь які різкі рухи можуть просто порвати їх. У такому випадку навіть повільне пересування по біговій доріжці протягом десяти хвилин на добу--подвиг. Згодом до цього рекомендують додати ще десять хвилин на еліптичних тренажерах, щоб зменшити навантаження на колінні суглоби. Спеціалісти по фітнесу, втім, кажуть, що хворим на ожиріння не слід навіть і підходити до тренажерів, якщо вони ... не навчилися ходити. Так, саме ходити. Ходіння пішки уважається чудовим засобом початку тренувань, оскільки вживає великі групи м’язів тіла, і відповідно, спалює більше калорій. А розпочинати треба також з лише п’яти хвилин на добу, каже Вільям Робертс, спеціаліст з фізвиховання університету Міннесоти. Додавайте до цього по хвилині в день--і за місяць це буде вже сорок хвилин, що є рекомендованим мінімумом нових настанов з харчування американського уряду. Але не сподівайтеся відразу перетворитися на Аполонів та Венер, каже він. Спочатку ви відчуєте результати, і лише згодом--побачите їх. Ваші м’язи стануть чіткішими, вони заступлять місце безформених жирових подушок, все тіло буде немовби у сітці м’язів. Але вся фізична активність буде змарнованою, якщо не спалювати калорії шляхом раціонального харчування, або навіть голодування.

Втім, голодування--це вже екстрім, до якого ніхто наразі не закликає. Адже поголодуєш, а потім--наїсися, і все тренування буде змарноване. Один шлях до раціонального харчування, це слідування старій добрій присказці--сніданок з’їж сам, обід розділи з другом, а вечерю віддай ворогу, себто, найбільшу кількість добових калорій слід споживати саме вранці, зменшуючи їх навечір. Така традиція європейського, зокрема, слов’янського, харчування, де ще сильні селянські впливи. В Америці ця піраміда перевернута догори ногами: тут сніданок--найлегший, полуденок, або ланч, щось середнє між українським сніданком і обідом, зате так звана вечеря, або «діннер» десь після праці, це вже удар нижче пояса, говорячи боксерською термінологією, бо саме тоді споживається основна частина добових калорій. А якщо до цього додати ще й калорійні напої--безалкогольні, або хмільні--і ми маємо ймовірну відповідь, чому Америка жиріє на очах. Наразі американські дієтологи ще не зазіхають на цю сакральну схему харчування,оча її недоліки очевидні: такою великою є суспільна інерція, адже саме за ланчем та діннером обговорюються важливі бізнесові справи, а згода дівчини піти на діннер з молодим чоловіком означає «так» його залицянням. Натомість вони радять рахувати спожиті і використані калорії, щоби встановити їх добовий баланс і запобігати ожирінню. Є навіть відповідний веб-сайт: даблю-даблю-даблю-крапка-калоріз-пер ауер-крапка-ком. Там пишеться про те, скільки калорій спалюють буденні рухи на кшталт миття посуду, або праці на дачі, для людей з певною вагою. Так, гра на акордеоні протягом години--це сто двадцять дві калорії на годину, віндсерфінг--двісті чотири, тощо. А назагал схема така: організм для свого функціонування навіть у стані спокою використовує одну калорію на кілограм ваги на годину. Решту підрахуйте самі і обирайте--чи набирати вагу, чи зберігати баланс спожитих і використаних калорій.

Підготував Володимир Звіглянич.

XS
SM
MD
LG