Спеціальні потреби

Як вiдродити український кiнематограф? - 2005-02-14


Київ - 14 лютого. Чого бракує кінематографу України, щоб повернути собі колишню славу? Проблему обговорять на парламентських слуханнях про стан національного кінематографу, які відбудуться 23 лютого. Новому уряду запропонують низку кроків для порятунку українського кіно.

В одному з останніх фільмів українських документалістів оператор з камерою зупиняє на Хрещатику перехожих, розпитуючи про відомих митців вітчизняного кіно. Перехожі розводять руками. Хто такий Параджанов? Може, це футболіст?

Український кінематограф, плачі про занепад якого тривають усі 13 років незалежності, дійшов до межі. На кіностудії імені Довженка, де колись виробляли 135 художніх стрічок на рік і де тепер знімають від сили одну, панує музейна тиша. Українські фільми не показують в кінотеатрах; їх так само марно шукати в програмах телепередач. Говорять секретар Спілки кінематографістів Леонід Мужук, режисер Михайло Іллєнко і головний редактор журналу “Кінотеатр” Лариса Брюховецька:

Мужук: «Ринок в кінотеатрах сьогодні для кіно нульовий, жоден фільм не може туди пробитися. Нам кажуть – зробіть на рівні Голівуду, і вас покажуть. Це утопія, це цинізм, тому що зруйнувати все, відібрати все і говорити, що зроби на рівні Голівуду – де? Поїхать в Голівуд знять для України»?

Iллєнко: «Бачте, тут така статистика. З 60 назв 30 фільмів були на міжнародних фестивалях, привезли звідти 50 призів, дипломів. З цього 17 з 30 жодного разу не побували в національному ефірі».

Брюховецька: «Єдине, що вони могли мати, це ті фільми, які виходили в нашій країні, це прем`єру в будинку кіно і в кращому разі участь в міжнародних кінофестивалях».

Однак українське кіно є, хоч в Україні його ніхто не бачив. Назвати хоча б найостанніших дипломантів престижних закордонних нагород – “Молитву за гетьмана Мазепу” Іллєнка, “Йшов трамвай дев`ятий номер” Степана Коваля, “Настроювач” Кіри Муратової, “Проти сонця” Володимира Васиновича. Український кінематограф живий, стверджує народний депутат Павло Мовчан:

«Український кінематограф живий, бо сьогодні хтось уже поквапився його похоронити, сказати, що і пульсу не відчувається навіть – він живий. Можливості, потенціал цієї галузі надзвичайно ще серйозний...».

Криза сьогоднішнього українського кіно – це насамперед криза виробництва, -- кажуть в комітеті Верховної Ради з питань культури і духовності. Як підняти зруйноване кіновиробництво – обговорять на парламентських слуханнях, що відбудуться 23 лютого. Серед питань, винесених на розгляд, буде, скажімо, непрозоре рішення попереднього уряду приватизувати Одеську кіностудію. Розглянуть також проблеми кінопрокату, який наразі нічого не відраховує на кіновиробництво, та запропонують систему пільг з оподаткування для вітчизняних кіновиробників на зразок тієї, що існує в Росії і завдяки якій той же “Мосфільм” знімає зараз 178 фільмів щороку. Українські кіномитці наполягають також на створенні Держкомітету у справах кіно – попри оголошене рішення ліквідувати всі Держкомітети; та пропонують у 2007 році вийти на рівень 120 мільйонів бюджетних гривень на розвиток кіно, замість тих 13-15 мільйонів, які виділяються зараз.

Новому уряду на парламентських слуханнях запропонують низку заходів для порятунку українського кіно. Для якого, як сподіваються кінематографісти, після Майдану має нарешті настати нова епоха.

XS
SM
MD
LG