Київ - 28 лютого. Новий етап у розвитку українського документального кіно нині обіцяють експерти. Кінематографісти кажуть, що попит на вітчизняне як художнє, так і документальне кіно в Україні є, і що головне завдання сьогоднi - зробити його конкурентоспроможним.
Переважно російські серіали, всеможливі концерти за участі переважно російських зірок та різноманітні запозичені на Заході та в тій же Росії шоу – саме цей продукт складає левову частку на українському телебаченні i саме це змушені дивитися українці. Багаті канали інколи можуть дозволити собі показувати відомі іноземні кінострічки. Однак українське кіно на екранах – це справді рiдкiсне явище.
Про проблеми вітчизняного кінематографу в Україні говорять вже на рівні парламенту. Водночас документалісти вважають, що документальне кіно в Україні відродити можна. Говорить автор багатьох документальних проектів Сергій Теленчі.
«Те бачення кінематографiстів життя, які роблять це як кіно, а не як передачу одноденку, воно має бути потрібне суспільству. Цього чекали, бо певний вакуум в програмній політиці телеканалів існує. Документального кіно в нас практично немає, мильні опери є, а справжнього документального кіно немає».
Раніше відділ документального кіно був заснований при центрі «Інтерньюз Україна» на гранти від Сполучених Штатів. Однак постійно існувати на гранти неможливо, і документальне кіно в Україні дещо занепало. Відродити його можна перетворивши на конкурентоспроможний телевізійний продукт. Провести відповідний експеримент вирішив телеканал СТБ. Там - відомі українські режисери запустили декілька великих документальних проектів, перший з яких під назвою “Роксолани 21 століття” Україна побачить вже сьомого березня у свята до традиційного жіночого дня.
Це - розповіді про долі українок, які вийшли заміж за чоловіків з Близького Сходу. Зйомки відбувалися у Сирії і цю роботу український режисер Юрій Терещенко називає дуже складною. Араби досить закриті - каже він, але найгірше те, що зйомки принесли багато неприємностей самим героїням та їх сім`ям:
«Після нашого від`їзду в цих людей вже п`ять разів були представники їхнього КДБ із запитаннями, звідки зв`язок з іноземцями і таке інше. Аби вам було зрозумiло, уявіть собі 37-ий рік, приїздить американська знімальна група, заходить до вас в оселю і починає розпитувати. Головний страх, аби нічого не вийшло назовні».
Режисери кажуть, що у Сирії живе понад 50 тисяч вихідців із країн СНД, але що це перша спроба осягнути, як живуть там ці люди, які фактично потрапляють в інший світ. Фільм зробили російською мовою; його автори сподіваються, що їх робота зацікавить росіян, які знімають значно більше документальних фільмів. Якщо це стане бізнесом, українське документальне кіно житиме – вважають кінокритики.
