За допомогою сучасної апаратури, яка вимірює хвилі, які посилає мозок новонароджених, вчені визначили, що немовлята розуміють набагато більше ніж думаємо ми - дорослі.
Що і коли саме знають немовлята - пошуки відповіді на ці питання спонукали вчених досліджувати мозкову діяльність новонароджених. Нещодавно дослідники у Північно-західному університеті в Чикаго дійшли висновку, що задовго до того, як маленькі діти починають розмовляти, вони розрізняють слова і здатні пов’язувати їх з тим, що вони значать.
Финн, якому чотири з половиною місяці, ще не говорить, але він реагує на слова матері.
Згідно з дослідженнями, найкраще, що батьки можуть зробити для немовлят - це говорити з ними.
Ковінґтон Кемпбелл каже, що почала говорити з своєю дитиною задовго до її народження:
«Я постійно розмовляла з Финном. Я озвучувала все, що робила».
Дослідники вважають, що діти починають розвивати мову ще до народження. Кемпбелл, яка вчилась на юриста, коли була вагітною, розповідає:
«Я закінчувала останній семестр юридичного факультету, тож зверніться до мене десь за 30 років подивитись, чи він став юристом, тому що він безумовно чув всі лекції по корпоративному праву і все, що казали професори».
Професор університету Темпл Кеті Гірш-Пасик у Філадельфії очолює дитячу мовну лабораторію. Вона каже, що найперший розвиток мови стається в утробі, тому що діти чують слова матері».
Саме тоді, каже Гірш-Пасик, діти знайомляться з мелодикою мови.
«Вони часом пам’ятають почуті слова. Вони зосереджуються на мовних уроках. Вони не можуть відрізнити французьку мову від іспанської, але вони усвідомлюють, що це одна мовна група, а англійська і німецька - інша».
Інше дослідження свідчить, що немовлята і діти, з якими часто говорять, швидше розвиваються і пізніше успішніше вчаться.
Спеціаліст дитячого розвитку Джуді Монтґомері закликає батьків говорити з немовлятами:
Батьки і няні, члени родини служать першим мовним джерелом для немовлят. І чим більше слів вони чують, тим ширшим стає їх словник.
Існують навіть прилади, які допомагають батькам підрахувати, скільки вони говорили з немовлятами. Водночас спеціалісти не радять просто саджати дітей перед телевізорами.
Професор Гірш-Пасик говорить, що дітям потрібна необхідна інтерактивість, взаємодія.
Ковінгтон Кемпбелл розповідає, що любить співати своєму сину. «Він усміхається, коли ми йому співаємо. Він безумовно реагує на нас - це його заспокоює», - каже молода мати.
