Спеціальні потреби

Янукович винен Україні як мінімум 30 мільярдів доларів


Експерти: доказову базу для суду над Януковичем треба створювати вже. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:37 0:00

Експерти: доказову базу для суду над Януковичем треба створювати вже. Відео

Лондонський експерт Атлантичної ради закликає Україну повоювати за вкрадені Януковичем гроші й відшкодування збитків завданих Росією

Українська влада має добиватися повернення грошей, вкрадених режимом Віктора Януковича, а також вимагати відшкодування збитків, які Росія завдала Україні протягом останніх двох років. Таку заяву у Вашингтоні зробив експерт-правник Атлантичної Ради Алан Райлі. Райлі, втім, не обмежився заявами, він також запропонував юридичні шляхи повернення награбованого, анексованого й зруйнованого.

Лондонський експерт-правник Алан Райлі почав свою промову зі слів, які в Україні чекають почути чи не в кожній родині: справедливість має бути встановлена для всього українського народу, який натерпівся від режиму Януковича, анексії Криму й війни на Сході України. Далі він заглибився в юридичні тонкощі того: як на практиці, в судах та через слідства треба відвойовувати вкрадене й відшкодовувати збитки завдані Російською Федерацією. Усі українські втрати він ділить на дві категорії: перша – вкрадене режимом Віктора Януковича, друга – шкода від анексії Криму й війни.

«Якщо говорити про гроші, які вкрав попередній український режим Віктора Януковича, то слід згадати махінації з ПДВ та з державними закупівлями, – підсумовує експерт Атлантичної Ради Алан Райлі. – Щоб ви зрозуміли масштаб цифр – бюджет державних закупівель на рік складав 12 мільярдів доларів. І навіть за найбільш консервативними підрахунками – попередній режим має повернути Україні близько 30 мілярдів доларів».

Солідарні з ним й інші колеги-експерти. Зокрема, експерт з міжнародного права, професор університету Джонса Гопкінса – Рут Ведґвуд, радить українським слідчим та активістам вже зараз серйозно поставитися до формування доказової бази для суду над Януковичем.

«Прокурорам, так само як і міжнародним судам, потрібна документація, – ділиться досвідом пані Ведґвуд. – Це можуть бути важливі файли-докази у справі або комп’ютерні диски, інформацію з яких можна відновити. Для прокурорів треба довести кожну дрібницю. Чутки для них нічого не варті. Крім того, важливо допитувати людей знову і знову. Це спрацьовує. Люди завжди переживають за власну долю більше, ніж за чиюсь, і тому важливо допитувати тих, у кого було менше повноважень, але хто також може розповісти важливі речі, свідком яких був».

Чиновникам-корупціонерам, як би вони не намагалися приховати награбоване, встояти проти тиску потужної міжнародної групи слідчих буде важко, – додає Райлі, й радить сформувати справу проти Януковича так, аби той відчув загрозу кримінальної відповідальності. А далі, за потреби, навіть, пообіцяти закрити справу, якщо він поверне награбоване країні. Втім, визнає експерт, все це стане можливим лише з волі теперішніх українських керівників.

«Дехто каже, що в нинішньому українському уряді нема зацікавленості в тому, щоб починати таку справу проти Януковича. Тому що окремі представники нинішньої влади, поводяться так само, як колись представники режиму Януковича. До того ж, державна бюрократична машина України залишається не реформованою, а вона без сумніву є частиною цієї схеми. Але для об’єктивності треба визнати, що Україна зараз у скрутній ситуації. Оскільки країна зазнала російської окупації й головне завдання українських чиновників нині – змінити ситуацію на краще», – каже Райлі.

Експерт переконаний: схема повернення грошей за збитки, завдані Російською агресією, має бути інакшою. Судитися проти Росії з одним величезним позовом, де будуть перераховані всі втрати, буде надзвичайно важко. Саме тому українські правники мають розділити всі втрати на окремі позови. Втрати – переселенців, збитки, які понесли бізнеси окупованого Криму й Донбасу, відшкодування за тортури й залякування на загарбаних територіях тощо.

«Що стосується втрат від анексії та окупації Криму й інших частин України – визначити єдину цифру збитків надзвичайно складно, – констатує Райлі. – Але очевидно лише одне – вона буде надзвичайно високою. Подумайте лише тільки: якими є втрати більш ніж мільйона біженців? Адже вони тратили свої роботи, постражав їх бізнес, а хтось, взагалі, залишився без будинку чи квартири».

Алан Райлі радить – після того, як українські юристи сформують доказову базу з усіх цих окремих справ, Україна має звернутися до незалежних експертів, що підтвердять їхні обрахунки і далі – починати судитися з Росією. Бо, хоч якою б могутньою й агресивною не здавалась нинішня російська політична верхівка, діє вона протизаконно, й Україна має повне юридичне право осаржити ці дії.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG