Спеціальні потреби

У Давосі говорили про вільну економічну зону для біженців


Табір біженців у Лівані

Віце-президент США Джозеф Байден закликав світових лідерів активніше поширювати новинки у галузі технологічних досягнень, щоб у майбутньому якісно змінити рівень життя усіх людей на планеті. Такі думки він висловив під час Всесвітнього економічного форуму, що закінчується в Давосі. Дискусії світових лідерів на цьому альпійському курорті часто точилися довкола економічних негараздів та шляхів їх подолання. Цього разу вони відбувалися ще й на тлі численних повідомлень про ріст нерівності в світі між невеликою групою багатіїв та бідними.

Втім, цього разу найбільшу увагу на форумі отримали не політичні чи бізнес-лідери, а звичайний робот. Розумна машина, яку її південнокорейські винахідники нарекли Ґубо, показує новітні досягнення людства. Серед яких – мобільні телефони – імплантовані в тіло, надруковані на 3D-принтерах внутрішні органи людини й одяг, який буде підключатися до Інтернету. Віце-президент США Джозеф Байден сказав: ці новинки, на жаль, навяд стануть досяжними для незаможних.

У своєму виступі він нагадав, що, згідно з даними дослідників, натепер невеличка група багатіїв – лишень 62 людини – концентрує в своїх руках стільки статків, як половина всього населення світу. Вказуючи на цю нерівність, Байден закликав до ліквідації офшорних податкових зон, які використовують багатії, і порадив політичним та бізнес-лідерам створювати можливості для всіх.

«Коли люди відчувають, що їхні надії на гідне життя примарні або й нездійсненні, їх охоплює тривога, – і це природно. Так само як – розчарування й гнів. Але саме це також дає ґрунт реакціонерам спекулювати на питаннях ксенофобії, імміграції, націоналізму, це дозволяє їм поширювати ізоляціоністські ідеї. І – як наслідок – ці ідеї роздирають суспільства у багатьох країнах. Селять в них нестабільність», – заявив Байден.

Погодилася з ним і королева Йорданії Ранія, в країні якої сирійські біженці нині вже складають двадцять відсотків населення. Вона наголосила – короткотермінові рішення про те, як допомагати втікачам від війни, обернуться в майбутньому ще більшим лихом для усього світу. Й закликала до того, щоби створити економічну зону для біженців.

«Якщо ви зробите це – то біженці отримають не лише почуття впевненості в майбутньому, – зазначила Ранія. – Ви дасте їм можливість самостійно себе забезпечувати, а отже ви скоротите свої витрати. Більше того, вони також отримають певні навички, які вони зможуть використати і в майбутньому, коли захочуть повернутися до своїх країн».

Втім тема економічної скрути нині є актуальною не лише для біженців. Світ загалом без особливого оптимізму дивиться на те, що коїться в економіці багатьох країн. Падіння цін на нафту змусило задуматися світових лідерів про можливість економічного спаду в Китаї, що потягне за собою й решту світової економіки. Погоджуються з ними й фінансові аналітики.

«Щоразу, коли ми бачимо зменшення темпів росту китайської економіки, нам є над чим задуматися. Тому що ці тенденції в будь-якому разі вплинуть і на американську, і на світову економіку. Адже є багато американських компаній, які співпрацюють із китайськими партнерами. Все взаємопов’язано», – вважає керівник нью-йоркської фондової біржі Пітер Коста.

Все справді пов’язано, додають від себе світові й бізнес-лідери. Так само, як економіка й питання війни чи тероризму. Тому ще одним головним викликом для себе вони називають потребу побороти й зупини поширення тероризму, який загрожує суспільствам у всьому світі.

Дивіться також: Цей конфлікт Ірану та Саудівської Аравії може перекинутись на інші країни

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар», спеціальним кореспондентом і текстовим редактором ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачем і головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти. За першою – філолог-фольклорист. Диплом режисера документального кіно отримала як стипендіатка програми Fulbright в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» з весни 2014 року. Працює одночасно як відео-операторка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Фінікса та Нью-Джерсі.

XS
SM
MD
LG