Спеціальні потреби

Посилення обстрілів на Донбасі з забороненої зброї свідчить про небажання Кремля відмовлятися від тиску на Україну – військові й експерти

Київ – Проросійські бойовики на Донбасі посилюють обстріли, зокрема із озброєнь, які мали бути відведені. Про це повідомляють у штабі АТО. Причому потерпають як позиції українських військових, так і житлові райони населених пунктів Донбасу. Найгарячіше, за даними штабу АТО, на околицях Донецька та на межі Донеччини й Луганщини. Українська розвідка наводить інформацію, що проросійські сили можуть відкрити вогонь і по колонах мирних мешканців на пунктах пропуску. В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР», натомість, звинувачують в обстрілах житлових районів українську сторону. Загострення на фронті пов’язане з переговорами в Мінську, вважають і керівники українських підрозділів у зоні АТО, і військові експерти. Причому в експертному середовищі наголошують: обстріли свідчать про небажання Кремля виводити війська з Донбасу та про намір посилювати тиск на Київ з вимогою погоджувати конституційні зміни з бойовиками.

Позиції українських військових в районі Донецька, Горлівки і Світлодарська зазнають обстрілів з боку проросійських сепаратистів, у тому числі з мінометів великого калібру, повідомляє речник Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник.

«На Донецькому напрямку члени незаконних збройних формувань порушували режим тиші на Світлодарській дузі, північніше Горлівки та у Донецькому аеропорту. При цьому використовували важке озброєння – 82- та 120-міліметрові міномети, це сталося в Луганському, Зайцевому та Майорську. Саме північні передмістя окупованої Горлівки стали районом найбільш активних бойових дій», – повідомив Мотузяник.

Це підтверджують і останні дані штабу АТО: за останню добу в штабі нарахували 53 обстріли з боку проросійських сил, частина з них – мінометний вогонь.

«Наші укріплення в районі Красногорівки та Зайцевого супротивник протягом доби обстрілював зі стрілецької зброї та мінометів калібру 82 та 120 міліметрів. В районі Майорська бойовики застосували міномети та великокаліберні кулемети. Позиції українських воїнів в Новгородському піддалися ворожому обстрілу з БМП та гранатометів різних систем. З гранатометів різних систем та стрілецької зброї були обстріляні наші опорні пункти в Авдіївці, Пісках, Опитному, Мар’їнці та на шахті Бутівка. На Маріупольському напрямку мінометному обстрілу піддалися українські позиції в районі Старогнатівки», – повідомляє речник АТО Андрій Задубінний.

За даними української розвідки, упродовж вихідних через обстріли бойовиків загинули троє мирних мешканців на непідконтрольній території.

У сепаратистів звинувачення у цих обстрілах відкидають, запевняючи, що їх вчиняють ЗСУ.

Так, сайт «ДАН», підконтрольний сепаратистам та російським найманцям, пише, що українські силовики 31 січня піддали обстрілу південно-східну околицю Горлівки, в районі Широкої Балки, а днем раніше – селище Зайцеве в північному передмісті Горлівки, що призвело до загоряння декількох житлових будинків.

Між тим, Зайцеве розташоване впритул до лінії зіткнення і перебуває під контролем українських сил, отже, за версією бойовиків, ЗСУ мали б стріляти фактично по власних позиціях.

Один з останніх обстрілів бойовиків зняли на відео та фото на КПВВ «Мар’їнка».

У штабі АТО припускають, що бойовики мають намір вдаватися до провокацій, стріляючи по колонні цивільних громадян, які перетинають лінію розмежування, і тому не виключають тимчасового закриття пропускних пунктів і повідомлення про це ОБСЄ.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Це не підготовка наступу, це аргумент для переговорів – комбат

Великого наступу на Донбасі найближчим часом не буде, активізація ж бойових дій приурочена до переговорів, таку думку висловив Радіо Свобода командир батальйону МВС «Київ-2», що зараз перебуває на передовій, Богдан Войцеховський.

Наступу не буде ні з нашого, ні з їхнього боку. Це щоб схилити Україну до перемир’я за новою версією мінських угод

«Те, що наступу не буде ні з нашого, ні з їхнього боку – це 300%. А щоб схилити Україну до перемир’я за новою версією мінських угод, вигідних для Кремля та сепаратистів – для цього й стріляють», – пояснює командир батальйону.

Зі свого боку, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вбачає у посиленні обстрілів із заборонених озброєнь не просто підготовку до переговорів, а доказ того, що наміри Росії щодо тиску на Україну залишаються незмінними.

Путін від своїх цілей не відмовляється. Ці переговори можуть лише сприяти їм

«Це природно лягає в загальну канву поведінки Москви. Отже, Путін від своїх цілей не відмовляється. Ці переговори можуть лише сприяти їм. Якщо припустити, що Україні таки викрутили руки і змусили провести вибори на непідконтрольних територіях – то це є найбільш кошмарним фіналом, який можна собі уявити», – озвучує експерт песимістичний варіант розвитку подій.

За словами Сунгуровського, якщо подібні вибори відбудуться до виведення російських військ та збройних формувань і до запровадження контролю над кордоном, то Кремль через сепаратистів отримає більш потужний спосіб впливу на Україну, ніж має зараз.

Йдеться і про інфільтрацію бойовиків на решту території України, а в разі обмеження амністії щодо бойовиків новообрана влада Донбасу з числа сепаратистів може звернутися до Росії за офіційною військовою допомогою, і тоді російська армія, не виключено, діятиме відкрито і повномасштабно.

Експерт наголошує, що для уникнення ескалації Україна в цих умовах повинна мати конкретні пропозиції з врегулювання на власних умовах, і тоді Захід, дуже ймовірно, допоможе реалізувати саме такий сценарій.

30 грудня 2015 року лідери країн Нормандської четвірки визнали, що мінські угоди діятимуть ще рік, до кінця 2016. Однак президент Петро Порошенко та представники парламентської коаліції визнають, що найближчим часом не відбудеться голосування за зміни до Конституції в частині статусу окупованих районів Донбасу та виборів на них.

Україні вигідно домагатися продовження санкцій проти Росії – експерти

1 лютого має відбутися зустріч Петра Порошенка з канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Аналітики вважають, що на ній ітиметься про те, як прискорити, або навіть знайти можливості для виконання мінських домовленостей сторонами конфлікту на сході України. Також увагу буде зосереджено і на можливих конституційних змінах щодо порядку місцевого самоврядування на нині окупованій частині Донбасу, яку контролюють угруповання «ДНР» і «ЛНР».

Спеціальний уповноважений федерального уряду Німеччини у справах головування в ОБСЄ і уповноважений у справах Росії Ґернот Ерлер днями в інтерв’ю «Дойчландрадіо» зазначив: «Є кілька важливих дат. Наприклад, до 2 лютого мали б бути ухвалені зміни до української Конституції. Нині поки що не очевидно, як набереться парламентська більшість для ухвалення цих змін. Нині ми намагаємося у прямих переговорах із депутатами Верховної Ради переконати їх, щоб цей важливий крок був зроблений. І саме у цьому контексті здійснюються різні дипломатичні намагання». Ці слова Ерлера прозвучали ще до голосування у Верховній Раді щодо перенесення дати обговорення змін до Конституції.

Між тим, в українських та західних медіа дедалі частіше з’являється інформація про те, що Україні варто домагатися продовження санкцій проти Росії на рік (нині вони продовжені на півроку). Бо це, на думку частини експертів, призведе до колапсу російської економіки та позбавить Кремль змоги підживлювати конфлікт на Донбасі. Видання Die Welt цитує слова голови інвестиційного фонду Hermitage Capital Білла Браудера, який вважає, що крах російської економіки станеться через 18 місяців, якщо Кремль не помириться із Заходом і не доб’ється скасування санкцій. Бізнесмен звертає увагу на те, що через обвал світових цін на нафту, яка роками лишалася головним експортним товаром Росії, в державний бюджет не надходять необхідні суми, а в цей час Москва проїдає валютні резерви. При цьому, для того, щоб утриматися на плаву російській економіці потрібно, щоб барель нафти коштував 70 доларів.

В якості песимістичного сценарію для України експерти розглядають можливі пакетні угоди Заходу і Росії щодо Сирії та України, де, імовірно, Росія піде на поступки в Сирії в обмін на поступки Вашингтона і Берліна щодо України.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос такий розвиток подій вважає малоймовірним, оскільки представники США та ЄС неодноразово наголошували, що Росія має виконувати мінські угоди незалежно від того, яких домовленостей буде досягнуто щодо Сирії.

Всі, хто має причетність до цих переговорів, неодноразово підкреслювали, що переговори щодо Сирії не мають жодного відношення до української ситуації, це два різних кейси

«Очевидно, що США потрібна російська участь в цьому переговорному процесі. Натомість всі, хто має причетність до цих переговорів, неодноразово підкреслювали, що переговори щодо Сирії не мають жодного відношення до української ситуації, це два різних кейси і, відповідно, ні про які домовленості, що одне може вирішитися на користь іншого, не буде», – уточнює експерт.

На його думку, врегулювання конфлікту в Україні буде залежати не від того, чи піде Росія на компроміс із Заходом у Сирії, а від того, наскільки українська позиція буде чітко артикульована.

Наразі Петро Порошенко та українські дипломатичні кола виступають за визначення чіткої послідовності виконання пунктів мінських угод, а також за відновлення територіальної цілісності України в рамках Будапештського меморандуму.

Передрук з "Радіо Свобода"

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG