Спеціальні потреби

Чи обґрунтовані страхи Білого дому щодо озброєння України?


Чим довше США зволікатимуть із наданням Україні летальної зброї, тим слабшою ставатиме українська армія, а відтак потребуватиме більше допомоги. Вже зараз українське військо просить у західних партнерів озброєння, про яке й не згадували кілька місяців тому. Підрахунки можливих втрат та здобутків eнаслідок надання Україні летальної збої зробив професор Джорджтаунського університету доктор Філіп Карбер. Разом з колегами він поділився міркуваннями з журналістами у Вашингтоні.

Після підписання «Закону про підтримку свободи в Україні» у грудні минулого року американські законодавці не втомлюються вимагати від президента США Барака Обами надати Україні оборонне летальне озброєння. Господар Білого дому вже четвертий місяць обмірковує доцільність такого рішення, щоб американська допомога не стала для України ведмежою послугою і не погіршила ситуацію. Професор Філліп Карбер вважає, що російську армію сьогодні багато хто переоцінює:

Американські експерти сумніваться, що міжнародна спільнота розуміє реальну ситуацію на полі бою у Східній Україні

«Чи Росія більша за Україну? Так. Чи її армія більша за українську? Так. Чи Росія може привести всю свою армію в Україну? Ні. Чи російська армія однаково сильна? Ні. Це вражаюче, але на цій війні практично були знищені найкращі бригади російського спецназу. Чимало російських найкраще підготовлених вояків загинули під час найбільш інтенсивних боїв (в Україні – ред.)».

Водночас, за словами професора, зволікання із рішенням допомогти летальною зброєю Україні грає на руку росіянам. Для США ціна необхідної українцям допомоги щодня зростає. Професор Філліп Карбер пояснює:

«На жаль, чим більше часу проходить, чим слабшою стає українська армія, вона потребує більше. Минулого літа українським військовослужбовцям вистачило б кілька сотель джувелінів. Тепер цього не вистачить. Тепер їм треба військові мобільні платформи. Минулого літа у списку необхідних українській армії речей було 5 пунктів, і лише один них вважався летальною зброєю – це антитанкова зброя. Якби мене запитали сьогодні, я б сказав, ми маємо кілька тисяч нікому не потрібних Бредлі (бойові машини піхоти – ред.), я б почав їх надсилати».

Міжнародні переговори з Іраном – один із пріоритетів сьогоднішньої американської політики

Непевна позиція Білого дому пов’язана не лише з можливим загостренням військового конфлікту в Україні. Міжнародні переговори з Іраном – один із пріоритетів сьогоднішньої американської політики. І розсердити росіян летальною зброєю означало б зірвати переговорний процес з Тегераном, зауважує Ендрю Качинс, директор програм Росії та Євразії в Центрі стратегічних міжнародних досліджень

«Ми маємо певну кількість питань з росіянами, щодо яких є застереження. Наприклад, щодо іранської ядерної програми. Якби ми надали Україні військову допомогу, росіяни могли б відмовитись від співпраці в іранському питанні. Зокрема зараз під час переговорів про угоду щодо обмеження іранської ядерної програми».

США мають бути лідером у вирішенні конфлікту - голова МЗС Литви. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:50 0:00

Іншою причиною зволікання президента США Ендрю Качинс називає небезпеку зростання кіберактивності з боку Росії.

«Є також побоювання, що росіяни дадуть асиметричну відповідь. І одна з них була б кібератака. І не обов’язково на Україну, але у Європу або навіть прямо на США. Ми знаємо, що росіяни мають деякі потужні кіберможливості».

Американські експерти сумніваться, що міжнародна спільнота розуміє реальну ситуацію на полі бою у Східній Україні. Професор Карбер вказує на неефективну роботу місії спостерігачів ОБСЄ, які, за його словами, здебільшого не є свідками справжніх боїв, а відтак не можуть дати повну оцінку протистояння.

Дивіться також : Росія буде готова до війни зі США за 3 роки, але я знаю, як домовитись - Бжезінський

Росія буде готова до війни зі США за 3 роки, але я знаю, як домовитись - Бжезінський. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:54 0:00

  • 16x9 Image

    Ірина Матвійчук

    Журналістка, репортерка, редакторка вебсайту. Цікавлюсь соціальними темами та історією. Для потенційних сюжетів завжди шукаю захопливі історії про українців у США, маловідомі сторінки історії, про неймовірні долі людей та бізнесів. Приєдналася до команди Української служби Голосу Америки у 2014 році. Перед тим працювала в журналі National Geographic та на "Радіо Свобода". Люблю читати книжки, створила у США книжковий клуб Books-R-Us Ukrainian. Із задоволенням подорожую в країни/регіони, які є непопулярними для туристів. Одружена, маю доньку.  

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG