Спеціальні потреби

Міжетнічні розбіжності в Македонії можуть загострити ситуацію на Балканах


Македонці протестують проти другої державної мови - албанської
Македонці протестують проти другої державної мови - албанської

Подібного роду розбіжності в регіоні вже не раз мали непорівнянні за масштабом наслідки для Європи

Дворічна політична криза в Македонії перейшла в нову, небезпечну фазу: націоналістів звинувачують у розпалюванні міжетнічної напруженості з метою перешкодити проведенню проти них розслідування про корупцію.

Тисячі етнічних македонців виходять на вечірні протести проти формування урядової коаліції з трьох етнічних албанських політичних партій і соціал-демократів. Президент країни Георге Іванов підтримав протестуючих і відмовився схвалити урядову коаліцію, яка буде блокувати головну націоналістичну партію. Лідери ЄС та експерти відзначають, що наростаюча політична конфронтація може вийти з-під контролю, що призведе до ще більшого зростання міжетнічної напруги на тлі дестабілізації на Балканах.

У понеділок група, яка називає себе «За єдину Македонію», заявила, що продовжить організовувати масові протести проти формування коаліції в столиці країни – Скоп’є, а також в інших містах. Представники групи вважають, що справжнім автором ідеї про створення коаліції є прем’єр-міністр сусідньої Албанії Еді Рама.

«Маски скинуті, – йдеться в заяві Богдана Ільєвського, одного з лідерів групи. – Ми виступаємо за єдину Македонію для всіх і проти (політичних) платформ, написаних іншими країнами, які, очевидно, не будуть відхилятися деякими нашими політиками. Незважаючи на їх спроби приховати реальні наміри, демократична громадськість буде ставити їм сильний спротив. Люди не розійдуться по домівках», – сказав організатор протесту.

Однією з ключових вимог етнічних албанських політичних партій є визнання албанської мови другою державною. Президент Македонії Іванов називав вимоги визнання розширених прав албанців «загрозою суверенітету Македонії». Етнічні албанці складають четверту частину населення Македонії.

Протистояння двох етнічних груп в країні посилилося в грудні минулого року, коли македонська націоналістична партія «Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності» (ВМРО) з невеликою перевагою голосів виграла парламентські вибори. Албанські партії відмовилися формувати коаліційний уряд з ВМРО, вирішивши стати партнером соціал-демократів.

Соціал-демократи кажуть, що Іванов розпалює міжетнічні розбіжності. Вони стверджують, що таким чином президент відволікає увагу від питання про видачу мандата лідерові Соціал-демократичної партії Зорану Заєву. За їх словами, Іванов разом з колишнім прем’єр-міністром Ніколою Груєвським побоюються, що соціал-деморати почнуть розслідування діяльності очолюваного ВМРО з 2015 року уряду у зв’язку з передбачуваним веденням прихованого спостереження, а також звинуваченнями в корупції.

Здавалося, розбіжності з проблеми дотримання прав етнічних албанців були врегульовані понад 10 років тому, коли в 200-му в результаті 7 місяців повстання етнічних албанців понад 100 людей загинули, після чого було укладено угоду про надання розширених прав для етнічної меншини країни. Однак здійснення досягнутої угоди просувалося повільними темпами.

«Щоб його друзі не опинилися у в’язниці, президент Іванов підбурює зіткнення на етнічному грунті з неіснуючої проблеми – використання албанської мови в державних установах», – сказав Гйовалін Шкуртай (Gjovalin Shkurtaj), член Національної академії наук Албанії.

У понеділок Заєв і запропонована ним коаліція з албанськими партіями, в спробі переконати президента Македонії відступити, почали переговори з виборів нового спікера парламенту. Заєв заручився підтримкою 67 із 120 законодавців. ВМРО вимагає провести нові вибори.

Політичні розбіжності в країнах з 2-мільйонним населенням не часто викликають побоювання політиків в Брюсселі і Вашингтоні. Однак будь-які розбіжності на Балканах зазвичай мали непорівнянні за масштабом наслідки для Європи: від вбивства в 1914 році спадкоємця австро-угорського престолу австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда боснійським сербом, що призвело до Першої світової війни, до розпаду Югославії після закінчення «холодної» війни, що спровокувало десятиліття міжусобної боротьби, в яку було втягнуто НАТО.

На початку місяця верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні відвідала столицю Македонії і закликала Іванова дозволити Заеву сформувати уряд. «Я попросила президента подумати про майбутнє і переглянути своє рішення в інтересах усіх громадян цієї країни», – повідомила Федеріка Моґеріні пресі.

Лідери ЄС вже намагаються вживати термінових заходів щодо згладжування загостреного етнічного напруження між Сербією та її колишньою провінцією Косово. У січні президент Сербії попередив про готовність у разі необхідності послати до Косова війська для захисту сербської меншини. Сербський президент Томіслав Ніколіч заявив, що країни перебувають на межі конфлікту.

Серед питань, щодо яких існують розбіжності позицій партій і громадської думки, – вибір Росії або ЄС як геополітичного союзника, і розбіжності про кордони. Етнічна напруженість також зростає в Боснії і Герцеговині, а також в Чорногорії. Боснія залишається розділеною між сербами, боснійцями і хорватами, і рани, нанесені жорстокою трирічною війною 1990-х років, ще не загоїлися.

На думку аналітиків, спалахи етнічних розбіжностей збіглися за часом зі спробами Кремля розширити свій вплив на все більш нестабільні Балкани. Москва, застосовує весь свій арсенал сил і засобів в регіоні, який Росія історично вважала своєю сферою впливу: від пропозиції гуманітарної допомоги до надання новітніх озброєнь (включаючи бойові літаки).

У Сербії зусилля Москви приносять плоди. Згідно з недавнім опитуванням громадської думки Gallup, серби бачать в Росії надійнішого союзника, ніж НАТО, куди, за офіційними заявами, Белград хотів би вступити.

Македонія також розігрує російську карту. Москва звинувачує Захід у спробах привести до влади уряд, який буде сприяти просуванню експансіоністської політики Албанії. Лідери ЄС, у свою чергу, говорять про намір Москви зупинити інтеграцію балканських країн у НАТО.

Заєв попереджає, що будь-який прорахунок у нинішній тупиковій ситуації може «підпалити країну».

Дивіться також: Інженери НАСА створять супутник, який точно вимірюватиме сніговий покрив усюди

Інженери НАСА створять супутник, який точно вимірюватиме сніговий покрив усюди. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:33 0:00

XS
SM
MD
LG