Декілька американських президентів та інших світових лідерів намагались знайти шляхи мирного врегулювання конфлікту між палестинцями та Ізраїлем. Жодному з них не вдалось досягти успіху. Тепер до справи взялась адміністрація Барака Обами. Вони підштовхнули палестинського та ізраїльського лідерів до зустрічі один на один, але ніхто не візьметься спрогнозувати результати нової ініціативи.
Багаторічні спроби встановити мир та порозуміння між палестинцями та Ізраїлем досі не принесли бажаного результату.
Але президент Обама та спеціальний посланник на Близькому Сході Джордж Мітчелл кажуть, що це не повинно зупиняти США від спроби знайти компроміси тепер.
«Досягнення миру настільки важливе, що спроби його досягти повинні продовжуватись незважаючи на усі невдачі та поразки, які були у минулому», – каже Джордж Мітчелл.
Президент Обама, у свою чергу, під час свого виступу у Каїрі пів року тому наголосив, що примирення на Близькому Сході можливе лише на основі співіснування двох держав, які визнають одна одну – держави Палестина та держави Ізраїль.
«Це в інтересах Ізраїлю, це в інтересах палестинців, це в американських інтересах та в інтересах всього світу. Саме тому я маю намір особисто докладати усіх можливих зусиль та проявити усю терпеливість та відданість, які для цього необхідні», – сказав президент Обама.
Але експерти, що займаються питаннями Близького Сходу, сумніваються, що теперішні прямі переговори між лідерами Ізраїлю та палестинцями сприятимуть досягненню миру. Професор Університету Нотрдам Майкл Деч, зокрема, відзначає, що серед головних перепон на цьому шляху є діяльність угруповання Гамас, яке контролює Західний Берег, як також неготовність Беньяміна Нетаньягу змиритися з ідеєю існування Палестини як незалежної держави.
«Оптимісти можуть сказати, що президент Обама справді відданий цій справі. Він виголосив історичну промову у Каїрі, звертаючись до арабського світу і почав свої зусилля у справі близькосхідного примирення відносно рано, на початку свого президентського терміну. Але я думаю, що структурні перепони для успішних мирних переговорів занадто великі», – каже професор Майкл Деч.
Сам Барак Обама визнав, що результати переговорів на цей момент важко передбачити і особливо у накреслених для переговорів часових рамках – протягом наступного року. Натомість Джордж Мітчелл вважає, що поставлена мета є реальною. Його оптимізм поділяють інші експерти, як наприклад Роберт Данін з Ради з міжнародних відносин США. Вони наголошують, що адміністрація Обами має достатньо часу, щоб працювати над цим питанням.
«Президент Обама має на сьогодні вагу. Попередні президенти були притиснуті до стіни. Коли вони бралися за близькосхідний мирний процес, вони були у періоді завершення перебування при владі і сторони про це знали», – говорить Данін.
Сьогодні ж, за словами експерта, навряд чи палестинський та ізраїльський лідери захочуть дратувати президента США, який може бути при владі ще два, а може й шість років. Хоча, звичайно, другий термін президенту Обамі не гарантований.
Експерти наголошують, що вирішення близькосхідного питання не є серед пріоритетів для американських виборців. Президент Джиммі Картер посадив за один стіл президента Єгипту Анвара Садата та прем’єр-міністра Ізраїлю Менахема Беґіна у 1978 році. Президент США Джордж Буш був присутній на мирній конференції у Мадриді у 1991 році, у якій взяли участь ключові палестинські та ізраїльські лідери. Жоден з них не був переобраний на другий термін.
Сьогодні у Обами є великий перелік невирішених питань, більш важливих для американських виборців: війна в Афганістані, економіка і безробіття. Тому важко розраховувати, що президент зможе виділити близькосхідному питанню надто багато часу.
