Спеціальні потреби

Новий Орлеан оживає поволі після стихійного лиха

  • Голос Америки

29 серпня 2005 року на Новий Орлеан обрушився потужний ураган Катрина. Стихія прорвала укріплення і дамби, що захищали місто від води, і затопила його низинні частини. Забрано життя близько 2 тисяч людей і завдано збитків на мільярди доларів. П’ять років опісля місто досить поволі, але впевнено оклигується від наслідків урагану.

Найбільший поступ відбувся в історичній частині Нового Орлеана – французькому кварталі. Щоправда цей район не був під водою, як інші. А найбільше збитків тут завдав не стільки ураган, скільки спад туризму після нього, розповідає екскурсовод Мері Лакост:

«Крамниці у затоплених районах трохи зруйнувало, а ті, що не постраждали, не мали покупців. Але зараз, я б сказала, бізнес пожвавився».

Мері Лакост місцевий екскурсовод, а її спеціалізація – ресторани Нового Орлеана. Якщо одні більш відомі своєю історією, наприклад, 170 річний «Антуанс», де обідали президенти, генерали та королі, то інші – своєю кухнею – креольськими стравами.

Шеф-кухар ресторану «Лаґатор» Браян Лондрі пояснює:

«Креольська кухня базується на стравах багатьох етнічних груп, але переважають французька та іспанська. Новий Орлеан – суміш культур і кулінарних традицій».

Цього року власники ресторанів у французькому кварталі на бізнес не скаржаться, каже Андрю Анґоліо, який має там ресторан:

«На мою думку, бізнес покращився... Стало навіть краще, ніж було до Катрини… Ми вдячні всім гостям, туристам. Вони нас рятують».

Найповільніше оклигується так званий 9 район Нового Орлеана, що знаходився поблизу захисних дамб і був майже повністю затоплений. До урагану тут мешкали здебільшого афро-американці середнього класу. Нині ця місцевість порожня.

Долорес Велс та її син намагаються відбудувати свій будинок. Однак їм не легко. Питання навіть не у грошах, а в місцевих злочинцях. Нещодавно хтось вліз у хату і поцупив мідну проводку. Долорес Велс каже:

«Люди не повертаються з тих же причин, чому і я хочу забратися: корумпована влада, вулична злочинність, наркотики».

Окрім високої злочинності, Долорес та її сусіди нарікають на бюрократію, що сповільнює процес відбудови. Не дивлячись на фінансові надходження від федеральної і штатної влади, а також на кошти з приватних фондів, отримати дозвіл на спорудження, наприклад, нових, стійких до повеней будівель є надзвичайно важко.

Долорес позичила гроші зі свого пенсійного фонду, щоби відновити розташовані поруч будинки. Однак документи застрягли в бюрократичній машині.

«Ми думали: почнемо їх орендувати, і мати якийсь дохід, але тепер ми дуже розчаровані», - визнає Долорес Велс.

Втім мешканцям Нового Орлеану до труднощів не звикати, каже мер міста Митч Лендрю:

«Одна з речей, яку люди повинні знати про нас, це те, що ми вистояли і залишилися тут. Ми не здалися…»

Не здалися і від виливу нафти у Мексиканську затоку, від якого постраждала риболовецька промисловість регіону.

Представниця туристичного бюро Келі Шульц говорить:

«Хоча нафти не було у Новому Орлеані, нам довелося важко попрацювати, аби пояснити людям, що ми не постраждали від забруднення».

У туристичному бюро міста кажуть, що кількість відвідувачів постійно зростає і не виключено, що цей рік буде одним із найуспішніших від часу урагану Катрина.

XS
SM
MD
LG