Усі атомні станції сьогодні виробляють енергію шляхом розщеплення атомів урану. В результаті виробляється багато корисного тепла, але і багато небезпечних і смертоносних ядерних відходів. Зворотний процес – злиття – також генерує тепло, але практично без випромінювання. Проблема в тому, що процес злиття – набагато складніший. Вже не одне десятиліття науковці із 35 країн, зокрема із США, Росії та Китаю наполегливо працюють, аби вирішити цю проблему – і створити технологію, яка б забезпечила людство енергією на тисячі років наперед. Кореспондент «Голосу Америки» Джордж Путич поспілкувався із генеральним директором проекту.
Науковцям давно відомо: злиття атомів двох ізотопів водню, дейтерію і тритію, вивільняє величезну кількість енергії і дуже мало випромінювання.
Але для цього потрібно тепло і тиск, які містить Сонце, але сконцентровані в набагато меншій точці – розміром із копійчину.
У пору сучасних технологій зробити це дуже важко, але не неможливо. Потужні лазери можуть забезпечити тиск і тепло, а величезні магніти – утримувати маленьке сонце завислим посеред спеціальної камери.
Прогнозують, що злиття у такому разі вивільнить у десять разів більше енергії від спожитої.
Заснований 1985 року на півдні Франції проект називається ІТЕР. Справи просуваються поволі, робочий реактор для термоядерного синтезу – все ще у планах. На заваді стоять політики, організаційні та фінансові труднощі. Але новий директор проекту французький фізик і хімік доктор Бернар Біґо каже: незабаром реактор почнуть-таки будувати:
«Наприклад, перша поставка, те, що ми називаємо кріостатом, надходить із Індії. А у США General Atomics вдалося, наприклад, виготовити перший набір центрального соленоїда.
Комітет Конгресу, який затвердив участь США у проекті, неоднозначний у своїй підтримці. 1998 року держава вийшла із проекту, 2005-ого – повернулась, а вже 2008-ого відчутно скоротила фінансову підтримку. Біґо приїхав до США, аби переконати комітет не залишати проекту.
Генеральний директор ITER Бернар Біґо говорить:
«Сполучені Штати зараз вирішують, чи варто їм у найближчі роки брати участь у проекті, чи слід вийти із нього. Нам було важливо показати їм, що хоч вони і мають частку у лишень 9%, проект просувається, і їм варто лишатися у грі».
Біґо каже: якщо новий графік підтримають сім ключових членів проекту, зокрема США, Китай і Росія, встановлення реактора можуть завершити 2025 року, щоби три роки потому розпочати перші експерименти.
На будівництво реактора підуть мільярди доларів, але якщо він працюватиме, результат буде буквально безцінним.
Дивіться також: Допомогти Україні світ може лише до тої міри, до якої вона готова - експерт
