Спеціальні потреби

У США учні за допомогою ігор конструюють роботів

  • Голос Америки

Учні 59-ти американських шкіл нещодавно побували у Вашингтон, щоб взяти участь у змаганнях з футболу на… роботах. Саме цей захід спонукав учнів під наглядом професійних менторів розробляти і конструювати роботів, які б могли брати участь у змаганнях з футболу.

Адоніс Міллер почав приїжджати на змагання після того, як взяв урок технологій. Він визнає, що полюбив технології.

Він – один з кількох сотень американських школярів, які з’їхалися у Вашингтон для участі в змаганнях технологій. Цей щорічний захід організовує група під назвою «Надихання і Визнання Науки і Техніки», що в перекладі з англійської абревіатури означає «ПЕРШІ». Щороку учні, під наглядом фахівців, командою працюють над створенням певного технологічного проекту. І цього разу їх завданням було сконструювати робота, який би міг заштовхати м’яча у ворота. На увесь проект у них було лише шість тижнів.

Організатор змагань Дін Кеймен, який заснував організацію 21 рік тому каже, що просто хотів залучити дітей до технологій. Він каже:

«Я зробив це бо розумів, що майбутнє цієї країни стоїть за розвитком техніки».

Тепер, у заходах Діна Кеймена, участь бере кожна десята школа США а це – більше 212 тисяч учнів. Він каже, що американські діти надто сильно заглибилися у спорт, і це велика проблема:

«Через це діти втратили відчуття реальності і не можуть зрозуміти, що вони не зароблять грошей розвиваючи м’язи рук граючі в баскетбол. У той же час навколо є мільйони можливостей кар’єрного росту для тих, хто розвиває м’язи між вухами».

Подивитися змагання школярів прийшли два сенатори Гері Рід і Нейтан Гікс.

Сенатор Геррі Рід сказав:

«Це чудово, що ми бачимо тут не баскетбольну гру а дітей, які хочуть стати науковцями. Ми не можемо дати своїм дітям нічого більш важливого, ніж можливість розвивати себе в математиці і науці».

Учні кажуть, що уже винесли для себе зі змагань багато корисних уроків.

Саме на цей аспект звертає увагу сенатор Нейтан Гікс:

«Приємно робити це з багатьма іншими, адже ти можеш розділити з ними свою перемогу. А коли програєш, то не почуваєш себе одиноким».

Учасниця змагання Елісон Ґейл каже:

«Ти над чимось працюєш протягом шести тижнів, а потім приходиш на змагання і показуєш свою роботу. Це найкращий час, який я проводив у школі. А ще тут дуже приємна атмосфера».

Дін Кеймен тепер шукає можливості отримати урядову підтримку для свого проекту і, що більш важливо, принести свою програму до кожного американського школяра.

XS
SM
MD
LG