У Смитсонівському музеї американського мистецтва у ці дні проходить виставка робіт відомого художника та ілюстратора Нормана Роквелла. Картини митця, який змальовував життя звичайних людей у маленьких містечках Америки, можна знайти практично у всіх музеях США. Однак виставка у Вашингтоні – особлива.
Як каже куратор виставки Вірджинія Мекленберґ, особливість цієї експозиції у тому, що складається вона виключно з експонатів приватних колекцій двох славетних голлівудських режисерів – Джорджа Лукаса і Стівена Спілберґа.
«Обидва, як Лукас, так і Спілберґ бачать у Роквеллі не лише ілюстратора, не лише творця картин, а оповідача візуальних історій».
Зосереджене обличчя на полотні нагадує головного героя кінокартини Джорджа Лукаса «Індіана Джонс». Схожість цих чоловіків не випадкова. Відомий режисер є великим шанувальником творчості Нормана Роквелла. Як розповідає Мекленберґ, в його колекції понад 30 творів художника.
«Джордж Лукас якось сказав в інтерв’ю, що одна з причин чому він так комфортно почувався у кінобізнесі в тому, що він вже знав, як візуально розказати історію, розглядаючи ілюстрації Нормана Роквелла».
За словами куратора виставки, у Стівена Спілберґа не така велика колекція, як у Лукаса, однак дуже особиста.
«Стівен Спілберґ каже, що одна з робіт Роквелла йому нагадуємо його самого. Коли він починає писати сценарій, то сідає перед друкарською машинкою в очікуванні хмари думок, які врешті змусять його пальці танцювати по клавішах».
Саме ця картина і висить у кабінеті Спілберґа, і віддзеркалює, за словами режисера, його настрій перед початком кожного нового проекту.
Деякі з робіт були написані у 30-их роках минулого століття, коли Роквелл працював над серією картин про Голлівуд. Свій підхід до відбору натурщиків художник порівнював з роботою кінорежисера.
«Його натурщики повинні були пройти конкурс. Він сам підбирав реквізит, костюми, виставляв освітлення», - розповідає Вірджинія Мекленберґ.
Увага до найдрібніших деталей у створенні іміджу роблять картини художника зрозумілими навіть через кілька десятиліть, як зрештою і фільми його двох чи не найбільш відомих шанувальників.
