Спеціальні потреби

Американські байкери пам’ятають про товаришів, що пропали безвісти

  • Голос Америки

Понад 20 тисяч байкерів з усієї країни з’їхалися у Вашингтон, щоб взяти участь у щорічному заїзді на мотоциклах «Грім на колесах», присвяченому Дню пам’яті. Байкери, багато з яких самі – ветерани воєн, кажуть що їх рух є живим нагадуванням владі про американських солдатів, залишених колись у ворожих полонах, і тих, які досі вважаються пропалими безвісти. Поки історія про долю кожного такого солдата не стане відомою, «Грім на колесах» буде продовжуватись щороку, кажуть учасники руху.

«Грім на колесах» заснували у 1987 році двоє друзів, ветерани В’єтнамської війни, щоб привернути увагу влади до долі тих, які пройшли через ворожі полони або пропали безвісти під час бойових дій.

Говорить співзасновник руху «Грім на колесах» Арті Муллер:

«Я з ще одним ветераном якось сиділи у барі в далекому 1987 році. Ми тоді обоє працювали над проблемою військовополонених. Ми попросту не могли повірити в те, що наш уряд залишав напризволяще живих американських в’язнів у ворожих таборах. Ми сказали самі собі – так не повинно бути».

Два товариші звернулися до інших ветеранів, здебільшого В’єтнамської війни, і на перший заїзд «Грому на колесах» того року зібралися дві з половиною тисячі людей на потужних мотоциклах – щоб своїм гуркотом нагадати владі, що вона забула про тих, хто готовий був віддати за неї життя. З того часу в акції щороку беруть участь десятки тисяч байкерів.

Одним з байкарів є ветеран В’єтнамської війни Ріко Насс, який каже:

«Ми робимо це, бо це важливо. Це не парад, не привід зібратися разом. Це демонстрація. Ми хочемо, щоб була розкрита правда про кожного військовополоненого».

Участь у мотозаїзді Вашингтоном багато хто вважає своїм обов’язком перед тими, хто залишився на полях боїв. Одним із них є ветеран В’єтнамської війни Дон Шайбл:

«Я вже 17-й раз приєднуюсь до «Грому на колесах». Тут я вперше відчув, що моя батьківщина мене не забула. Багато ветеранів В’єтнаму, коли повернулися з війни, були здивовані вкрай негативним ставленням до них з боку суспільства. Але, коли ми їдемо по цих вулицях всі разом – то відчуваємо подяку, і це дуже зворушливо».

Співзасновник руху «Грім на колесах» Арті Муллер з відчутною гіркотою додає:

«Ми мусили подякувати самі собі. Тому, що наш уряд нам так і не подякував. І люди не були нам вдячні. Вони звинувачували нас за те, що ми боролись у В’єтнамі».

У В’єтнамській війні у 60-70-х роках минулого століття загинуло майже 60 тисяч американців і майже дві тисячі досі вважаються пропалими безвісти. За словам членів руху «Грім на колесах», тягар втрати товаришів ніколи не спаде з їхніх плечей. Дон Шайбл каже:

«З роками не стає легше. І якби не ці люди, які стоять вздовж вулиць, щоб нас підтримати, було б ще важче. Вони не просто приходять, щоб подивитись на гарні мотоцикли, вони тут, щоб сказати нам «Дякую». І саме у цьому глибинна суть Дня пам’яті.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG