Спеціальні потреби

Росія використовує пропаганду для провокування міжнародних конфліктів - The New York Times


Росія є основним підозрюваним у поширенні чуток і непідтверджених фактів серед шведського населення у процесі розгляду Швецією можливого військового партнерства з НАТО, – повідомляє видання The New York Times. Потік негативних заяв щодо НАТО, що поширились в засобах масової інформації, викликали вороже ставлення з боку народу щодо угоди з Альянсом.

Простежити сліди дезінформації нелегко, проте аналітики та експерти стверджують, що розпізнають у швецьких подіях традиційну російську схему, яка передбачає появу неправдивої інформації десь у Росії, потім її поширення серед ультра-лівих або ультра-правих електронних джерел і, врешті, вихід сфарбикованої інформації у маси.

Основними цілями Кремля є послабити згуртованість членів НАТО та Європейського Союзу, посіяти між ними ворожнечу та притупити опозицію щодо Росії.

Інформація є зброєю і невід’ємною часткою російської військової доктрини з важливим стратегічним значенням. Інформаційний простів деякі деякі військові кервники називають вирішальним полем боя. Основними цілями Кремля є послабити згуртованість членів НАТО та Європейського Союзу, посіяти між ними ворожнечу та притупити опозицію щодо Росії, – пише видання.

Попередні кампанії Кремля з пропаганди фальшивої інформації торкнулися Україну (2014 рік – початкові повідомлення про випуск російських військ у Криму), Німеччину (історія про зґвалтування мігрантами 13-літньої дівчини) та інших європейських країн, - нагадує автор статті.

Поширення неправдивих історій не є новим методом Росії – яскравим прикладом є пропаганда часів «холодної війни», проте зараз особливо помітним стає намагання Кремля виграти будь-яку інформаційну війну. Як зазначив Дмитро Кисельов, російський телеведучий і директор новинної агенції «Росія сьогодні», в інтерв’ю для російського каналу 24: «Сьогодні набагато дорожче вбити одного ворожого солдата, ніж це було під час Другої світової війни, Першої світової війни чи в часи середньовіччя.». І в той час, як «переконання» є дорожчим також, – підкреслив Кисельов, – «якщо ти можеш переконати особу, тобі не потрібно її вбивати.»

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG