«Знання – не товар, універ – не базар», «Студенти – не кріпаки», «Ректор – не орендар» – з такими гаслами декілька тисяч студентів вийшли на вулиці столиці. Одночасно із київськими студентами, акцію протестів підтримали у 14-ти містах України.
Спротив молоді викликала постанова Кабміну № 796, що вводить перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами. Так, студенти відтепер будуть платити за окремі послуги в бібліотеці, користування спортивним залом, іншими університетськими приміщеннями у поза навчальний час, перегляд університетських концертів тощо. Перелік послуг стосується не тільки навчання, але й харчування, комунальних послуг, гуртожитків тощо. Також за постановою студенти повинні були платити за проведення лабораторних занять, якщо вони були пропущені без поважних причин, та за користування Інтернетом, якщо це не передбачено навчанням. Але напередодні акцій протесту ці положення були скасовані за вказівкою Віктора Януковича.
«Нові платні послуги для студентів означатимуть підвищення рівня оплати за освіту. Ми не повинні заробляти на цьому. Нам треба, навпаки, спрощувати цю систему. Краще платити більше тим людям, хто надає ці послуги – щоб вони надавали їх якісно, ніж ставити умови студентам, щоб вони платили за додаткові послуги», – заявив президент під час зустрічі із прем’єр-міністром Миколою Азаровим.
Активіст ФРІ (Фундація Регіональних Ініціатив) та один із організаторів акції протесту в Києві, Михайло Каменєв, скептично поставився до скасування лише декількох положень:
«Ми вимагаємо взагалі відмінити цю постанову! Приберуть всього два-три пункти, а інші залишать, і ми будемо платити, усі будуть платити».
Відповідальність за об’єктивність цін на послуги Міністерство освіти і науки поклало на самі виші. Визначати – за що і скільки будуть платити студенти – вирішуватимуть керівництва університетів за узгодженням студентського самоврядування. Інформацію підтвердив і заступник міністра освіти і науки Євген Суліма, який вийшов до протестуючих під стінами Кабміну студентів:
«В усіх ВУЗах є органи самоврядування, які мають погоджувати чи не погоджувати запровадження таких послуг, сьогодні все так і залишається, якщо студентське самоврядування погоджується – так воно й буде», –запевнив Суліма.
Одним із перших українських ВУЗів, який підтримав нововведення, став Таврійський національний університет. Проректор ТНУ Олена Чуян пояснила, що студенти, які можуть бути відраховані за неуспішність, за бажанням можуть оплатити та повторно пройти навчальний курс, і в разі успішного складання іспиту, продовжити навчання в університеті.
«Ми можемо студента умовно допустити на наступний семестр, щоб він повторно вивчив курс, який він не склав. Такі додаткові послуги є понаднормовими для навчального плану, і, звичайно, повинні бути сплаченими», – сказала проректор вузу.
«Нашою основною метою є не отримати додаткові гроші від студентів, додатковий прибуток для університету, основним завданням є підвищення дисциплінованості студентів та якості освіти», – стверджує проректор ТНУ Олена Чуян.
Студент Класичного приватного університету Юліан Ілієв сумнівається, що такі «грошові санкції» приведуть до покращення дисципліни у вишах. У його альма-матер за пропуск однієї пари беруть 10 гривень, проте, за словами Юліана, «студенти як прогулювали, так і прогулюють».
