Спеціальні потреби

Верховна Рада відклала розгляд закону «Про мови»

  • Олена Пронічева

Учасники демонстрації протесту вимагають не приймати закон «Про мови»

Український парламент відклав щонайменше на тиждень ухвалення суперечливого законопроекту «Про мови», який, на думку деяких оглядачів, фактично надавав статусу другої державної російській мові. Перенесення ініціювала погоджувальна рада фракцій. Проект закону «Про мови» подали представники правлячої коаліції, здійнявши хвилю протестів з боку громадськості та науковців.

У понеділок кількасот представників неурядових організацій та інтелігенції зібралися під стінами Верховної Ради з вимогою не приймати законопроект.

Демонстранти прогнозують українській мові сумне майбутнє

Демонстранти прогнозують українській мові сумне майбутнє

Дехто тримав клітки в яких замість пташок поклали підручники української мови та літератури а також словники. Таким, на думку учасників акції «Врятуй мову», буде майбутнє державної мови, якщо депутати приймуть цей законопроект.

Лідер музичного гурту ТНМК Олег (Фагот) Михайлюта назвав в інтерв’ю «Голосу Америки», новий закон «політичною зрадою української культури» і закликав урядовців більше піклуватися про українську мову:

«Мова є фундаментом культури. Якщо ж мову не захищати на державному рівні сьогодні, то українська культура завтра може просто зникнути».

Цитуючи Карла Маркса, учасники протесту стверджують, що «У державі лише троє можуть розмовляти недержавною мовою - гість, невільник і окупант».

Цитуючи Карла Маркса, учасники протесту стверджують, що «У державі лише троє можуть розмовляти недержавною мовою - гість, невільник і окупант».



Активіст громадської організації «Згода» Володимир Іванченко вбачає у законопроекті наміри русифікувати громадян:

«Фактично українці будуть почуватися вигнанцями на власній, не своїй землі. Оскільки наші предки теж пройшли через русифікацію, ми знаємо, що це таке і що російський шовінізм несе тільки гноблення тим народам, які намагається підкорити».

Науковці звертають увагу на невідповідність пропозицій мовного закону положенням Конституції. Вчена рада Києво-Могилянської академії підготувала експертний висновок, де вказує на численні суперечності основному закону та статті, які можуть трактуватися двояко. Один із авторів висновку доктор філологічних наук Володимир Панченко стверджує, що в разі ухвалення новий закон стимулюватиме федералізацію країни:

«Він зробить непотрібною українську мову для цілих регіонів, і тоді це означатиме, що російськомовна людина буде абсолютно чужа для мови української, а україномовна людина буде асимілюватися і русифікуватися досить стрімко».

Панченко пояснює педалювання суперечливого закону наближенням місцевих виборів. Мовляв, влада не може похвалитися позитивними зрушеннями в економіці, тому й намагається здобути симпатії електорату мовною політикою.

Натомість у правлячій коаліції не визнають закидів опозиції. Заступник голови фракції Партії регіонів у ВРУ Вадим Колесніченко вказує, що законопроект пройшов тривалу підготовку й обговорення в наукових колах та отримав позитивні висновки міжнародних експертів. Він звертає увагу, що коаліція пропонує залишити українську єдиною державною мовою, як це і визначено в Конституції. Колесніченко вважає, що ухваленя закону «Про мови» наблизить державу «до європейських стандартів прав людини», а також виконає рекомендації Ради Європи, Європарламенту, ОБСЄ і Європейської комісії проти расизму та нетолерантності.

XS
SM
MD
LG