Президент України Віктор Янукович виступає за те, щоб відкрити громадянам доступ до публічної інформації. Про це заявив глава адміністрації президента Сергій Льовочкін на брифінгу в Києві.
«Що стосується позиції президента, то він неодноразово заявляв, що закон про доступ до публічної інформації – я не говорю зараз про ту редакцію, яка розглядається в парламенті – це документ, який просуватиме демократію в Україні. І він підтримує наявність такого закону», – запевнив Льовочкін.
При цьому глава адміністрації зауважив, що президент не може диктувати парламентській фракції Партії реґіонів, коли і в якій саме редакції ухвалювати закон. Він також пообіцяв, що глава держави підпише закон, як тільки документ буде проголосований у Верховній Раді.
Президент Янукович раніше вже робив заяви про підтримку вільного доступу до інформації. Готовність глави держави дати зелене світло закону не раз підтверджували також його політичні соратники. Але при цьому 21 жовтня, під час «сигнального» голосування в парламенті, фракція Партії реґіонів провалила законопроект, проголосувавши проти. А днями адміністрація президента відповіла відмовою на запит «Української правди», скільки коштувало бучне святкування 60-ліття Януковича у липні цього року та якими, зокрема, були гонорари естрадних зірок. Так само відмовились в АП надати інформацію про те, чиїм коштом був зведений «клубний будинок» Януковича, яким сам президент похвалився, перебуваючи у серпні з візитом у Німеччині. Усю згадану інформацію в президентській канцелярії назвали «конфіденційною».
То чи справді президент Янукович закікавлений в ухваленні закону, який відкриє доступ до інформації? Ось що сказав з цього приводу Голосу Америки президент творчого об’єднання «ТОРО», що є контактною групою Transparency International в Україні, Олексій Хмара:
«Дійсно, президент України Віктор Янукович зацікавлений у тому, щоб новий закон про доступ до інформації з’явився. Його зацікавленість викликана передовсім тим, що громадськість наполегливо цього вимагає і запитує: то коли ж закон буде прийнятий? Янукович не може також ігнорувати думку європейських інститутів, зокрема, ПАРЄ, яка очікує від України ухвалення цього законопроекту.
Питання лише в тому, в якій формі цей закон може бути ухвалений. Як відомо, сьогодні є 2 редакції. Одна – це, так би мовити, громадський законопроект, який розробляло експертне громадське середовище і який був поданий ще у 2008 році депутатом Андрієм Шевченком та пройшов уже перше читання. Цей законопроект має дуже велику кількість поправок на друге читання, постійно дебатується в Україні і за кордоном і, в принципі, має позитивну підтримку усіх, окрім партії влади. І є другий варіант законопроекту, який нещодавно був внесений групою депутатів від Партії регіонів на чолі з Оленою Бондаренко. Ось цей варіант і підтримує сьогодні партія влади разом з адміністрацією президента і міністерством юстиції. Водночас цей документ не підтримує ні експертне середовище, ні зацікавлена громадськість, яка буде використовувати закон, ні журналісти, яких цей закон буде безпосередньо стосуватися.
Чому так? Тому що законопроект від Партії регіонів не знімає тих болючих питань, які виникають сьогодні до старого закону «Про інформацію» від 1992 року. Законопроект «регіоналів» просто «ретушує» болючі проблеми. Або, якщо так можна висловитися, маскує прищі на обличчі під кремом, але не лікує саму хворобу. І ми дуже побоюємося, що президент Янукович, коли він говорить про те, що готовий підтримати закон про доступ до публічної інформації, має на увазі саме законопроект пані Бондаренко, який зовсім не відповідає очікуванням громадськості», – сказав Олексій Хмара.
Експерт прокоментував також деякі основні відмінності між двома проектами закону:
«Якщо говорити про законопроект Шевченка, то він передбачає, що чиновник зобов’язаний відреагувати на запит і надати інформацію максимум за 20 днів, причому нормальний термін – це 5 днів. А в законопроекті Бондаренко теж ніби передбачена норма про 20 днів, але уточнюється: 20 робочих днів, тобто це практично календарний місяць.
При цьому не знімається питання режимності інформації щодо органів влади. Будуть лишатися «дірки», які дозволять переважну більшість інформації з органів влади вважати конфіденційною або з грифом ДСК – «для службового користування». І по суті, громадськість і далі не буде знати, які в Україні генеральні плани, кому належать земельні ділянки або нерухоме майно, скільки отримують публічні особи, які від імені держави здійснюють управління цією державою.
Якщо ж говорити про безпосередні гарантії реалізації права на інформацію, то законопроект Шевченка передбачає принцип, за яким чим вища посадова особа і чим гостріше питання порушується, тим відкритішою має бути інформація. Натомість законопроект «регіоналів» не звертається до цього стандарту Ради Європи: вони просто дублюють існуючі положення закону 1992 року», – зазначив експерт.
Котрий із законопроектів буде прийнято – від влади чи від опозиції – і чи справді готовий президент Янукович відкрити українцям доступ до суспільно важливої інформації, дізнаємося скоро. Розгляд закону про доступ до інформації Верховна Рада перенесла на наступний пленарний тиждень (16-19 листопада).
