Влада Росії зупинила процес усиновлення доти поки не буде підписана двостороння угода, яка б захищала права дітей. До цього призвів випадок, коли американська мати посадила усиновленого нею російського хлопчика рейсом на Москву із запискою про психічні проблеми дитини. Через це тисячі американських сімей, які прагнуть усиновити російських сиріт, опинилися у невизначеній ситуації.
Анні Варнке виповнилось 17 років. Попри подарунки і вітання є ще одна причина, чому цей день є для неї особливим: 15 років тому, саме цього дня, вона стала донькою Кристини Варнке.
«Я пам’ятаю, як вона вийшла... в блакитних черевичках, чорно-червоній сукні, простягла до мене руки і обняла мене і мого брата, і з цього моменту ми стали родиною», - згадує Кристина Варнке.
Вона удочерила Анну з Росії і привезла додому у Вашингтон в її третій день народження. Відтак Кристина знову повернулась в Росію і усиновила Джона. Йому було два роки. Тепер Анна і Джон говорять, що вони щасливі бути частиною родини Варнке.
«Нас усі люблять. Я люблю свою родину і довіряю майже усім», - каже Анна.
Нещодавно американка, яка усиновила хлопчика з Росії, відправила його назад, коли натрапила на труднощі у вихованні, наголосивши, що в інтернаті їй не сказали правди про серйозні психологічні проблеми дитини. Родина Варнке була шокована цією історією. Джон Варнке каже:
«В мене від обурення стиснулись зуби, коли я почув про це».
Цей випадок обурив також і російську сторону, і Москва погрозила заморозити усиновлення. Втім Держдепартамент США повідомляє, що не отримав офіційного підтвердження цього. Така непевність непокоїть американців, які вже почали процес усиновлення російських дітей.
Однією з них є Бетсі Лоурі. Вона часто дзвонить до агентства, що займається усиновленнями, щоб перевірити стан справ. Досі її прохання не відхилено, каже Бетсі:
«Щоразу у мене серце стискається. Адже у нас немає абсолютно ніякого контролю над ситуацією».
Очікуючи розвитку своєї справи, Бетсі переписується через Інтернет з місцевими родинами, які вже усиновили дітей з Росії чи, як і вона, збираються це зробити. Вона каже, що з підтримкою інших вона готова до будь-яких несподіванок:
«Багато з нас усвідомлює, що буде якась травма і буде багато перепон, які ми зараз не можемо уявити».
Як вказують експерти, усиновлені зі Східної Європи діти більш схильні до психічних, поведінкових і навчальних проблем. Серед причин можуть бути досить довге перебування в інтернаті і зловживання їх біологічними батьками алкоголем чи наркотиками.
Лоурі, як і багато американців, обрала Росію через те, що там дозволяють усиновлення лише одному з батьків і процес триває не довше року. Але Марк Екман з агентства усиновлення «Датц» говорить, що Росія також почала міняти вимоги:
«Тепер вони почали закручувати гайки, і з кожним роком кількість усиновлень з Росії зменшується».
Екман говорить, що останнім часом Росія почала стимулювати усиновлення російськими громадянами.
Як правило, потенційні батьки-іноземці проводять в Росії тиждень, знайомлячись з дитиною. Директор московського інтернату №11 Лідія Слюсарева розповідає, що їм видається уся медична інформація:
«Ми намагаємось дати якомога більше інформації, щоби вони дізнались, яка це дитина, як вона поводиться, спілкується, що вона любить, або не любить».
Як тільки дитина виїжджає за кордон, можливостей дізнатись про неї будь-що більше не існує. Це одна з тем, яка чекає вирішення між російською і американською сторонами.
Кристина Варнке, яка щасливо усиновили дітей з Росії, поділяє думку, що ключовим в цьому процесі є створити мережу експертів, друзів і родин, щоби долати не уникненні на цьому шляху труднощі.
