Спеціальні потреби

Західна преса б’є на сполох: вплив Росії на Україну посилюється


Якщо процес ратифікації харківських угод у вівторок активно висвітлювали західні телеканали, то у cереду головні газети США розмістили на своїх шпальтах серйозні аналітичні матеріали про останні події в Україні. «Нью-Йорк Таймс», «Вашингтон Пост», «Вол л-Стріт Джорнал», «Євразія Дейлі Монітор» в один голос б’ють на сполох про посилення російського впливу на Україну.

Автор статті у «Вашингтон Пост» вже у самій назві наголошує, що ратифікація харківських угод, не зважаючи на різку опозицію у парламенті, може зашкодити проведенню демократичних реформ в Україні. Як пише видання, експерти застерігають, що підписані між президентами України та Росії угоди насправді заморожують існуючу систему корупції у газовій сфері. Деякі експерти, яких цитує автор статті, стверджують, що отримана Україною так звана знижка на газ насправді нічого не варта, оскільки ціни на енергоресурси у світі і так впали і росіяни уже переглянули свої договори з європейськими партнерами. Договір є настільки сумнівним, що він ніяк не гарантує, що проблема з постачанням російського газу до Європи не повториться.

У ситуації з Україною, як стверджує автор статті, домовленість пішла на користь потужним індустріальним магнатам і дала можливість уряду уникнути проведення нагальних реформ у корумпованому газовому секторі, який є засобом фінансування політиків.

Ще одним небезпечним результатом ратифікації цієї угоди, на думку колишнього урядовця адміністрації Буша Дейвида Креймера, якого цитує «Вашингтон Пост» є те, що угода дає поживу найбільш небезпечним російським психологічним інстинктам.

«Вони відчують себе на хвилі – каже Креймер і, як часто трапляється, дуже скоро вони можуть переступити межу». Але ще більш небезпечним, на думку Креймера, є те, що ратифікація подібної угоди провокує чергову хвилю протистояння в українському суспільстві:

«Те, що Янукович так швидко підписав цю домовленість призвело до поляризації України. Він повинен пам’ятати, що є президентом усієї країни, а не деяких її частин. Він повинен бути силою для об’єднання. Я побоююся, що з того, що він зробив, підписавши домовленість з Росією, і з того, що він сказав про Голодомор, можна зробити висновок, що він не є лідером, який об’єднує, а лідером, який провокує поляризацію».

Інші видання також детально описують події в українському парламенті, ілюструючи їх колоритними фотографіями. «Євразія Дейлі Монітор» у статті «Стратегічні здобутки Росії за рахунок України та Європи» підсумовує, що Москва зробила ще один серйозний крок у напрямку консолідації і позиціонування себе, як менеджера з безпеки на території колишнього Радянського Союзу.

Стратегічною помилкою вважає підписання харківських угод старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Кіт Сміт. В інтерв’ю «Голосу Америки» він зазначив:

«Я думаю, що це помилка. Я вірю, що має діяти вільний ринок. А тепер ми повертаємося до ситуації, коли ціни на газ встановлюються з політичних міркувань. Також, отримання дешевшого газу зменшить тиск на Україну у процесі впровадження енергозберігаючих технологій. Україна має платити справжню ринкову ціну, щоби зробити індустрію більш енергоефективною та залучити іноземних інвесторів. Україна і зараз не у найкращий ситуації щодо закордонних інвестицій в енергетику. Це помилка, Це занадто політично. Треба повертатися до ринкових відносин та прозорості».

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Ведуча, головний редактор і керівник Української служби «Голосу Америки». На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах  таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Виховує доньок-близнюків Нану та Саломе.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG