Спеціальні потреби

Дерев’яний хрест розкрив поділ у польському суспільстві

  • Гілларі Г’юлер

У столиці Польщі Варшаві виникла запекла суперечка з приводу дерев’яного хреста, який оживив релігійних консерваторів, викликав ворожнечу до них з боку молодого покоління і розпалив всенаціональні дебати з приводу ролі Католицької церкви у польській політиці.

Спочатку здавалося, що це нешкідливий жест. У квітні, через кілька днів після трагічної катастрофи літака неподалік російського міста Смоленськ, перед президентським палацом у Варшаві поставлено дерев’яний хрест. Це мав бути символ вшанування 96 людей, включно з президентом Лехом Качинським – які загинули в катастрофі.

З часом хрест став своєрідною святинею, місцем, де люди моляться і ставлять свічки. Але останнім часом він став причиною суперечок, які виявили глибокий подів в культурному і політичному житті польського суспільства.

Але третього серпня неподалік хреста перед президентським палацом сталися майже заворушення, коли офіційні особи намагалися перевести хрест поблизу сусіднього костьола. Виникла бійка між демонстрантами і поліцією, і одна жінка навіть намагалася прив’язати себе до хреста. Кінець кінцем влада відступила.

З того часу група глибоко релігійних і дуже консервативних демонстрантів влаштовує цілодобові чергування із запаленими свічками перед президентським палацом. Вони називають себе «захисниками хреста».

Більшість із них – старі жінки. Вони чергуються за поліцейськими барикадами перед хрестом і наполягають, що не відійдуть звідти доти, доки в іншому місці не буде побудований релігійний пам’ятник жертвам катастрофи літака:

«Ми католицька країна, і якщо вони усунуть хрест, то буде погано», – заявила одна жінка.

Думки серед зібраних людей різноманітні Дехто наполягає, що катастрофа літака була частиною російської змови. Інші незадоволені також з інших причин, таких, як зростаючі ціни і результаті президентських виборів, що відбулися в липні. Дослівно всі із них підтримують крайньо праву опозиційну партію Право і справедливість, яку очолює брат-близнюк Леха Качинського – Ярослав.

Але не всі з цим погоджуються. Багато молодих поляків вважають, що така ситуація неприйнятна і протягом багатьох днів тисячі молодих людей влаштовували свої протести перед хрестом. Опитування громадської думки вказують, що більшість опитаних хочуть, щоб хрест перевести в інше місце. Одна молода жінка каже, що чим скоріше це станеться, тим краще:

«Я думаю, що хрест слід перевести в інше місце. Всі тепер підтримують думку, щоб хрест усунути з цього місця, навіть польська церква. Отже вони повинні, зрозуміло, пересунути його як найскоріше. Тому що навіть церква каже, що його місце в церкві. Ці старі жінки роблять із себе посміховисько в очах молодих людей».

Ситуація викликала запеклі дебати в польських засобах масової інформації на тему відокремлення церкви від держави, що теоретично гарантоване польською Конституцією.

У той час, як багато молодих поляків почали піддавати під сумнів роль Католицької церкви в політиці, професор філософії релігії Збіґнєв Міколейко з Польської академії наук каже, що церква в Польщі і далі має величезні впливи:

«За комунізму був збережений зв’язок між національною тотожністю, націоналізмом і католицизмом».

Професор Міколейко додає, що захисники хреста також розкривають глибокі культурні та економічні поділи в польському суспільстві:

«Це люди, які зазнали поразки в різних аспектах; в політичному розумінні, це прихильники партії Право і справедливість Ярослава Качинського; в культурному розумінні, це люди без відповідної освіти, це люди, загально кажучи, які не зуміли знайти собі місця в умовах модернізації і змін».

Кілька днів тому деякі захисники хреста заявили місцевим засобам масової інформації, що вони бажають розпочати діалог з нинішнім президентом Польщі Броніславом Коморовським. Однак вони додали, що коли не отримають пам’ятника, якого вони бажають, тоді готові провести всю всю зиму, стоячи під хрестом перед президентським палацом.

XS
SM
MD
LG