Дерев’яний хрест розкрив поділ у польському суспільстві

У столиці Польщі Варшаві виникла запекла суперечка з приводу дерев’яного хреста, який оживив релігійних консерваторів, викликав ворожнечу до них з боку молодого покоління і розпалив всенаціональні дебати з приводу ролі Католицької церкви у польській політиці.

Спочатку здавалося, що це нешкідливий жест. У квітні, через кілька днів після трагічної катастрофи літака неподалік російського міста Смоленськ, перед президентським палацом у Варшаві поставлено дерев’яний хрест. Це мав бути символ вшанування 96 людей, включно з президентом Лехом Качинським – які загинули в катастрофі.

З часом хрест став своєрідною святинею, місцем, де люди моляться і ставлять свічки. Але останнім часом він став причиною суперечок, які виявили глибокий подів в культурному і політичному житті польського суспільства.

Але третього серпня неподалік хреста перед президентським палацом сталися майже заворушення, коли офіційні особи намагалися перевести хрест поблизу сусіднього костьола. Виникла бійка між демонстрантами і поліцією, і одна жінка навіть намагалася прив’язати себе до хреста. Кінець кінцем влада відступила.

З того часу група глибоко релігійних і дуже консервативних демонстрантів влаштовує цілодобові чергування із запаленими свічками перед президентським палацом. Вони називають себе «захисниками хреста».

Більшість із них – старі жінки. Вони чергуються за поліцейськими барикадами перед хрестом і наполягають, що не відійдуть звідти доти, доки в іншому місці не буде побудований релігійний пам’ятник жертвам катастрофи літака:

«Ми католицька країна, і якщо вони усунуть хрест, то буде погано», – заявила одна жінка.

Думки серед зібраних людей різноманітні Дехто наполягає, що катастрофа літака була частиною російської змови. Інші незадоволені також з інших причин, таких, як зростаючі ціни і результаті президентських виборів, що відбулися в липні. Дослівно всі із них підтримують крайньо праву опозиційну партію Право і справедливість, яку очолює брат-близнюк Леха Качинського – Ярослав.

Але не всі з цим погоджуються. Багато молодих поляків вважають, що така ситуація неприйнятна і протягом багатьох днів тисячі молодих людей влаштовували свої протести перед хрестом. Опитування громадської думки вказують, що більшість опитаних хочуть, щоб хрест перевести в інше місце. Одна молода жінка каже, що чим скоріше це станеться, тим краще:

«Я думаю, що хрест слід перевести в інше місце. Всі тепер підтримують думку, щоб хрест усунути з цього місця, навіть польська церква. Отже вони повинні, зрозуміло, пересунути його як найскоріше. Тому що навіть церква каже, що його місце в церкві. Ці старі жінки роблять із себе посміховисько в очах молодих людей».

Ситуація викликала запеклі дебати в польських засобах масової інформації на тему відокремлення церкви від держави, що теоретично гарантоване польською Конституцією.

У той час, як багато молодих поляків почали піддавати під сумнів роль Католицької церкви в політиці, професор філософії релігії Збіґнєв Міколейко з Польської академії наук каже, що церква в Польщі і далі має величезні впливи:

«За комунізму був збережений зв’язок між національною тотожністю, націоналізмом і католицизмом».

Професор Міколейко додає, що захисники хреста також розкривають глибокі культурні та економічні поділи в польському суспільстві:

«Це люди, які зазнали поразки в різних аспектах; в політичному розумінні, це прихильники партії Право і справедливість Ярослава Качинського; в культурному розумінні, це люди без відповідної освіти, це люди, загально кажучи, які не зуміли знайти собі місця в умовах модернізації і змін».

Кілька днів тому деякі захисники хреста заявили місцевим засобам масової інформації, що вони бажають розпочати діалог з нинішнім президентом Польщі Броніславом Коморовським. Однак вони додали, що коли не отримають пам’ятника, якого вони бажають, тоді готові провести всю всю зиму, стоячи під хрестом перед президентським палацом.