Спеціальні потреби

Про ставлення солдатів на передовій до влади у Києві - розповідь журналіста


Українські солдати поблизу Лисичанська.
Українські солдати поблизу Лисичанська.

Журналіст Давід Патрікаракос, який зі сходу України висвітлював події у зоні бойових дій для цілого ряду західних видань розповів виданню "The Interpreter" про свої враження від спілкування з українськими військовими, їх побут та настрої.

"Думаю, що приклади Донецька та Дебальцеве показують, що українці будуть битись, але перевага не на їх боці".

"Обстріли ніколи не стихають і фактично стали "постійним шумовим супроводом", - цитує видання журналіста.

"Що мене особисто вразило так це високий бойовий дух: я зустрічав на заправках військових, які годину тому були у боях на передовій і тепер забирали припаси. Умови ж дуже складні, можете самі уявити. Дуже холодно, а як солдати живуть можете побачити на моїх фото".

"Скарг та нарікань не багато - принаймні при закордонних журналістах - солдати кажуть, що переможуть".

"Бачив суміш із волонтерів та солдатів регулярної армії. Є старші чоловіки, які багато років провели в армії, залишили її, і повернулись коли все почалось. А є ті, хто був на Майдані і після нього приєднались до війська. Чимало з таких пішли до батальйонів. Я говорив з багатьма загартованими вояками, але не сумніваюсь, що тих, хто потрапив за призовом не просто примусити воювати".

На своєму персональному Twitter, @dpatrikarakos журналіст регулярно публікує фотографії із зони конфлікту, ділиться новинами та враженнями

"Я багатьох солдатів питав, чи робить влада достатньо для них. Більшість кажуть, що все не так вже і погано, деякі - що все дуже погано. Інші - що було жахливо на початку, а зараз - краще. Пару чоловік сказали, що необхідна сучасна зброя - у них з росіянами однакова зброя, але у росіян більш сучасні зразки. А інша група сказала, що у сторін однакове озброєння. Кажуть різне, залежно від того з ким говорим. Але подивіться на мої фото. Ну хіба це надсучасне обладнання?"

"Багато обладнання постійно ремонтують. Якщо волонтери дають тобі спідню білизну, їжу та бронежилети, значить десь є проблема".

"Пам'ятаєте у липні українці перемагали, а тоді Росія посилила підтримку? Я постійно питав про це (дії уряду, чи відчувають себе солдати покинутими? - прим.), і всі казали, що влада нормально працює, але я думаю це тому, що вони не хочуть погано говорити про власну державу перед іноземцем, якщо розумієте мене. Деякі говорили про незрозумілі накази і про хаос".

"Я був справді вражений тим, що побачив. Вони налякані. Як один чоловік мені відповів на питання про найважче. Він відповів: "подолати власний страх". І це сказав чоловік, який провів в армії 12 років. Мені здається, що все складається не найкращим чином і люди це усвідомлюють. Країна немає грошей і веде війну з Росією".

"Деякі із солдатів круті хлопці, інші, вони і говорили менше і не хотіли, щоб їх фотографували - практично діти по 18-19 років... Військові табори дуже базові. Туалети це практично дірки в землі з дерев'яними надбудовами... уявляю, як на цьому фоні виглядає військовий табір США чи Великої Британії. Кругом дрова, бігають собаки... схоже на Другу Світову війну".

"Всі оплакують жертв серед цивільних і винуватять у їх смертях Росію... це якщо йдеться про солдатів - лікарі ж більше переймаються лікуванням людей, а не пошуком винних. Думаю це правильно".

"Не чув від солдатів про це (прохань, щоб Захід дав ракети, безпілотники, підтримку з повітря), але про це постійно говорять високі армійські чини та Радбез. При кожній розмові вони згадували летальну допомогу з Заходу. Але я бачив і гордість в усіх з ким говорив : "Нам те-то необхідне, але ми хоробро воюємо і переможемо". Але ситуація насправді значно складніша".

Дивіться також : Від США не отримали нічого, а без них не перемогти - волонтер "Київської Русі"

Від США не отримали нічого, а без них не перемогти - волонтер "Київської Русі". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:13 0:00

XS
SM
MD
LG