Мовний закон прийнятий, російська мова шириться українськими областями. Політики, кожен на свій лад, використовують обурення електорату. А «мовні» активісти, які ще не припинили боротьби, пропонують свої способи протидії новому закону.
«До голодування ми широ вірили, що влада може нас почути та виконає наші вимоги. Але цього не сталося», – розповідає одна із голодувальниць під Українським домом Оксана Неживенко. Вона відмовилась від їжі на 11 днів, щоб довести президенту, наскільки мова є важливою для неї та її друзів. Хоча ані президент, ані парламент дівчини не почули, вона не складає рук.
«Ми організовуємо постійні зустрічі вчителів української мови та літератури із відомими українськими письменниками, активістами, митцями», – каже Оксана. Також вона разом із друзями підтримує поетичний проект «Віршотека» та бореться за те, щоб у кафе, ресторанах та в Інтернеті розмовляли українською.
Інший спосіб протидії, вважають активісти, це піти на вибори. Захисники української мови вважають, що активна участь у виборчому процесі унеможливить фальсифікацію та приведе «потрібну» владу. Ряд політичних сил вже внесли питання мови до своїх програм та пообіцяли, прийшовши до влади, скасувати мовний закон.
На думку екс-міністра закордонних справ, учасника політичної сили Українська платформа «Собор» Володимира Огризка, найкращим вирішенням проблеми буде ухвалення двох окремих законів.
«Окремо закон про державність української мови та інший, про функціонування мов меншин, де чітко і ясно будуть прописуватись можливості для того, щоб національні меншини мали свої права, розвивали свою мову, культуру тощо», – говорить Володимир Огризко.
А поки «Собор» не потрапив до парламенту, екс-міністр пропонує усім українцям судитися за мову. Він закликав усіх писати позовні заявки до української влади щодо прийняття мовного закону. Приклади позовів поширюватимуть через громадські організації. «Ми зможемо протидіяти втіленню у життя мовного закону лише за умови, якщо кожен українець висловить свою позицію», – сказав екс-міністр.
Cправжнім форпостом у боротьбі за мову може стати українська школа та діти. До такого висновку дійшли в Інституті Горшеніна, проводячи опитування серед дітей. За результатами опитування, кожен другий український школяр розмовляє у школі українською. Половина українських дітей користується українською і вдома. На думку соціолога Інституту Горшеніна Марини Ткаченко, звичайна середня українська школа може стати місцем, де розвиватиметься та культивуватиметься державна мова. Але задля цього треба, щоб мовне питання зникло з політичного порядку денного. Наразі політизація мовного питання знижує мотивацію дітей зі Сходу та Півдня України обирати українську як основну, зазначається в дослідженні.
«До голодування ми широ вірили, що влада може нас почути та виконає наші вимоги. Але цього не сталося», – розповідає одна із голодувальниць під Українським домом Оксана Неживенко. Вона відмовилась від їжі на 11 днів, щоб довести президенту, наскільки мова є важливою для неї та її друзів. Хоча ані президент, ані парламент дівчини не почули, вона не складає рук.
«Ми організовуємо постійні зустрічі вчителів української мови та літератури із відомими українськими письменниками, активістами, митцями», – каже Оксана. Також вона разом із друзями підтримує поетичний проект «Віршотека» та бореться за те, щоб у кафе, ресторанах та в Інтернеті розмовляли українською.
Інший спосіб протидії, вважають активісти, це піти на вибори. Захисники української мови вважають, що активна участь у виборчому процесі унеможливить фальсифікацію та приведе «потрібну» владу. Ряд політичних сил вже внесли питання мови до своїх програм та пообіцяли, прийшовши до влади, скасувати мовний закон.
Окремо закон про державність української мови та інший, про функціонування мов меншин, де чітко і ясно будуть прописуватись можливості для того, щоб національні меншини мали свої права, розвивали свою мову, культуру тощо.Володимир Огризко
На думку екс-міністра закордонних справ, учасника політичної сили Українська платформа «Собор» Володимира Огризка, найкращим вирішенням проблеми буде ухвалення двох окремих законів.
«Окремо закон про державність української мови та інший, про функціонування мов меншин, де чітко і ясно будуть прописуватись можливості для того, щоб національні меншини мали свої права, розвивали свою мову, культуру тощо», – говорить Володимир Огризко.
А поки «Собор» не потрапив до парламенту, екс-міністр пропонує усім українцям судитися за мову. Він закликав усіх писати позовні заявки до української влади щодо прийняття мовного закону. Приклади позовів поширюватимуть через громадські організації. «Ми зможемо протидіяти втіленню у життя мовного закону лише за умови, якщо кожен українець висловить свою позицію», – сказав екс-міністр.
Cправжнім форпостом у боротьбі за мову може стати українська школа та діти. До такого висновку дійшли в Інституті Горшеніна, проводячи опитування серед дітей. За результатами опитування, кожен другий український школяр розмовляє у школі українською. Половина українських дітей користується українською і вдома. На думку соціолога Інституту Горшеніна Марини Ткаченко, звичайна середня українська школа може стати місцем, де розвиватиметься та культивуватиметься державна мова. Але задля цього треба, щоб мовне питання зникло з політичного порядку денного. Наразі політизація мовного питання знижує мотивацію дітей зі Сходу та Півдня України обирати українську як основну, зазначається в дослідженні.
