В Україні – «стабільність», а Росія – партнер

Україна хоче стати спостерігачем, а не повноцінним членом Митного союзу. Про це вже ведуться переговори, повідомив прем’єр-міністр України Микола Азаров під час підсумкової зустрічі з іноземними та регіональними журналістами. Так можна буде контролювати, що вирішують члени МС, і навіть пробувати на них впливати.

«Зараз ми ведемо переговори про такий формат співробітництва, де Україна буде спостерігачем при Митному союзі. Як спостерігач, ми не будемо брати участі у прийнятті самого рішення, але цей статус дозволить висловлювати нашу позицію», – сказав Азаров.

Аналітики вважають, хоча Росія та інші учасники Митного союзу називають це економічним проектом, але підхід до нього – суто політичний. До всього ж, Москва вустами прем’єр-міністра Дмитра Медведєва вже досить чітко дала розуміти – або повний вступ, або залишайтеся поза Союзом, тоді можливі навіть економічні санкцій, як до «не члена».

«Фактично, перед Україною поставили питання: або все, або, якщо ви не з нами – проти вас будуть і санкції, і обмеження і, можливо, навіть кордон закриють», – сказав Голосу Америки експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шевляков.

«З інституційної точки зору, документи Митного союзу не передбачають інших статусів, окрім повного членства, але інституційні питання можна підігнати, якби була політична воля, а її немає».

Поки українська сторона не робить різких рухів у жодну зі сторін, чекаючи відповіді від Європи про майбутнє Угоди про асоціацію. Політолог Сергій Таран говорить, що президент Янукович посилить контакти з Путіним, можливо, навіть почне готувати базу співробітництва у певних галузях, але поки Москва і Київ будуть тільки робити заяви та чекати рішення ЄС.

З ким контролювати ГТС?

Ще одне українське питання, яке, за словами прем’єра Азарова, залежить від ЄС – створення тристороннього консорціуму для керування українською газотранспортною системою. За словами прем’єра, вже три роки ідуть переговори з цього питання, але через те, що Європа не підтримує його – так і не вдається домовитися.

«Створення тристороннього консорціуму залежить від третьої сторони. Ми готові, Росія – готова. Де ця третя сторона? Де ж підтримка ЄС цього формату співробітництва для керівництва газотранспортним консорціумом?» – сказав Азаров.

Експерти говорять, що тут прем’єр трохи переплутав, адже поки саме Москва не заявляла про те, що хоче разом з Європою допомагати Україні контролювати свою газотранспортну систему, знижувати ціну на газ чи давати будь-які гарантії транзиту газу.

«Жоден російський речник не заявляв про те, що згодний бачити Європу третьою стороною консорціуму, але про це говорили європейські чиновники», – сказав Голосу Америки Таран.

Через кілька годин після заяви Азарова, постійний представник Російської Федерації при Європейському Союзі, посол Володимир Чижов під час прес-конференції у Москві сказав, що Росія не бачить необхідності участі ЄС у газотранспортному консорціумі з Україною.

«…Росія запропонувала Україні двосторонній формат. Я знаю, що раніше була ідея тристороннього консорціуму за участі європейської сторони. На сьогодні ми не бачимо доданої вартості від включення третьої сторони», – сказав Чижов.

Шевляков говорить, що Росія має геополітичну та комерційну зацікавленість у питанні української ГТС. Наразі РФ вже має свою розширену газотранспортну мережу, фактично контролює білоруську, а тепер хоче мати такий самий контроль над українською.

«Це зніме залежність Росії від політичних чинників в Україні, зніме необхідність ділитися, тому інтерес Москви не тристоронній, а максимальний контроль. Інтерес Європи – це безпечність та виконання правил», – сказав Шевляков. «Думаю, що інтерес України ближчий до Європи, і Київ повинен бути зацікавленим у встановленні зрозумілих правил».

Відповідаючи на запитання журналістів, прем’єр-міністр Азаров не забував згадувати про досягнення уряду у відбудові заводів та нових технологічних потужностей. За словами прем’єра, економічна програма розвитку країни на наступні два роки буде направлена на підтримку національного виробника та зменшення залежності від європейських товарів.