Спеціальні потреби

Актуально

“Як росіянин я ніколи не бачив проблеми з відокремленням України”, - Володимир Буковський, який помер в Англії

Володимир Буковський (1942 - 2019)

Один з найвідоміших інакодумців і політв'язнів комуністичного режиму СРСР Володимир Буковський помер 27 жовтня 2019 року в Англії у 76-річному віці.

Буковський відомий тим, що одним з перших привернув міжнародну увагу до застосування психіатричних лікарень в Радянському Союзі для ув’язнень і катувань інакодумців.

Він розповідав, що у в'язницях зустрів багатьох політичних в’язнів - українців і зокрема провів два роки в одній камері з Левком Лук’яненком.

“Як росіянин не бачив великої проблеми з відокремленням України (від Росії). Це могло бути лише на користь обом (народам)”, - розповідав Володимир Буковський в інтерв’ю Фундації США-Україна 2009 року.

Буковський провів за ґратами загалом 12 років і був висланий на Захід 1976 року в обмін на лідера чилійської комуністичної партії Луїса Корвалана.

Якби Захід протистояв як Рейган у вісімдесятих, то режиму можна було покласти край набагато років раніше.
В. Буковський

Відтоді Володимир Буковський жив у Великій Британії, де спочатку навчався в Кембриджі, а потім писав книги і не припиняв кампанію за розкриття злочинів комуністичної влади та критикував політику президента Володимира Путіна.

Колишній дисидент був близьким другом Марґарет Тетчер, але розповідав, що різко розходився з нею зокрема в оцінках останнього лідера СРСР Михайла Горбачова.

У відповідь на компліменти, які Тетчер висловлювала стосовно прагматизму Горбачова, Буковський відповідав, що “прагматичний комуніст - це комуніст, у якого закінчились гроші”.

Знайомі обличчя у Верховній Раді

У вересні 1991 року Володимир Буковський приїздив з Англії в Україну і розповідав, що побачив у новому парламенті у Києві знайомі обличчя кількох колишніх українських політв’язнів.

Аналізуючи перспективи відносин між Україною та Росією, колишній дисидент наголошував на тому, що “для покращення відносин сусідам завжди важливо починати з того, щоб говорити один одному правду і не приховувати того, що можливо було зроблено зло”.

“В Росії бракує розуміння того, наскільки країна була задіяна у злочинах, і як режим змусив усе суспільство бути співучасником злочинів. Брак цього розуміння не дає людям в Росії відмежуватися від цього, оновитися і почати будувати суспільство з нової сторінки”, - говорив Буковський.

Він також звинувачував Захід у сприянні деяким злочинам комунізму, які стали можливими через співпрацю західних урядів з Кремлем.

“Ми знаємо, що це єдина причина, чому совєтський режим зміг протриматися так довго. Якби Захід протистояв як Рейган у вісімдесятих, то режиму можна було покласти край набагато років раніше”, - доводив дисидент.

2010 року Буковський був одним з ініціаторів і учасників кампанії проти влади російського президента під гаслом “Путін повинен піти”.

Звинувачення в Англії

У травні 2015 року в помешканні Володимира Буковського у Кембриджі провели обшук і на його комп’ютері виявили світлини з дитячою порнографією.

Соратники і прихильники Буковського стверджують, що він став жертвою кампанії компрометації, за якою можуть стояти спецслужби Москви.

На думку прихильників важливою обставиною є те, що обшук помешкання колишнього політв'язня відбувся невдовзі до того, як він мав давати свідчення на судовому дізнанні, що з'ясовувало обставини вбивства у Лондоні Александра Литвиненка.

Литвиненко, колишній агент російських спецслужб, став ворогом Кремля, коли втік з Росії і отримав політичний притулок в Британії.

Александр Литвиненко помер 2006 року у Лондоні від радіоактивної отрути, яку за твердженням британського слідства, привели російські громадяни, яких Москва згодом відмовилася видавати для суду.

Британське слідство у справі порнографічних матеріалів, виявлених у Буковського 2015 року, висунуло йому офіційне обвинувачення, але суд згодом був відкладений у зв’язку з поганим станом здоров'я обвинуваченого.

2015 року Володимиру Буковському зробили операцію на серці.

Він помер у лікарні в Кембриджі ввечері у неділю 27 жовтня 2019 року в результаті зупинки серця.

Дивіться також: Час-Тайм. Росія виграє від виведення США з Сирії?

Час-Тайм. Росія виграє від виведення США з Сирії?
please wait

No media source currently available

0:00 0:15:00 0:00

Всі новини дня

Блінкен: прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдилось

Держсекретар США Ентоні Блінкен спілкується з пресою під час неформальної зустрічі міністрів країн НАТо в Берліні, 15 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссі

Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив подальшу впідтримку України з міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та Франції. Зустрічі відбулись в неділю на полях засідання міністрів країн-членів НАТО в Берліні.

"Сполучені Штати та наші союзники і партнери зосереджені на наданні Україні якомога більшої підтримки на полі бою та за будь-який столом переговорів, щоб вони могли відбити російську агресію і повністю захистити незалежність та суверенітет", - заявив Блінкен під час прес-конференції в неділю.

Він підкреслив - союзники НАТО прагнуть "якомога швидше зупинити війну, але так само віддані безпековій допомозі України, продовженню санкцій, експортного контролю та дипломатичного тиску на Росію так довго, як це буде потрібно".

Альянс НАТО міцний як ніколи, вказав посадовець у Twitter в неділю, а прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдились.

Держсекретар цими вихідними взяв участь в засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Німеччині. Питання допомоги Україні а також можливе включення Швеції та Фінляндії до НАТО були в центрі обговорень. Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні а також можливості вирішення світової продовольчої кризи, спричиненої війною.

Після Берліна, Блінкен, разом з міністром торгвілі США Джиною Раймондо, бере участь в засіданні США та Європи з питань торгівлі.

Канада хоче першою ратифікувати рішення НАТО про вступ Фінляндії та Швеції

Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, в Палаті громад парламенту в Оттаві

Мелані Жолі, яка очолює Міністерство закордонних справ Канади, заявила, що її країна вітає проголошені наміри Фінляндії та Швеції вступити до НАТО і що парламент в Оттаві може бути серед перших, які ратифікують документи про залучення нових членів.

Перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити.
Мелані Жолі

«Ми не лише підтримуємо вступ Фінляндії і Швеції, але ми ще й за швидкий вступ. Канада має з ними багато спільного, коли йдеться про цінності, а також північні реалії… Наша мета - бути серед перших країн, які ратифікують вступ Фінляндії та Швеції. Бо ми знаємо, що перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити. Ми також будемо працювати з іншими країнами, щоб забезпечити швидкий процес вступу», - сказала Мелані Жолі в Брюсселі, де вона брала участь в нараді міністрів закордонних справ ЄС.

За її словами, коли дійде до процесу ратифікації, то канадські парламентарі можуть схвалити рішення за лічені дні.

Процес ратифікації рішень про вступ нової країни в НАТО, що нараховує зараз 30 країн, зазвичай забирає від кількох місяців до одного року.

Минулими вихідними урядова партія Швеції заявила, що вирішила підтримати вступ в НАТО і далі очікує рішення шведського парламенту та подальших кроків.

«Сьогодні Шведська соціал-демократична партія схвалила історичне рішення - сказати "так" заяві на членство в оборонному союзі НАТО. Російське вторгнення в Україну погіршило безпекову ситуацію для Швеції і для цілої Європи», - написала з цього приводу в Twitter міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Вступ Швеції в НАТО означатиме відмову Стокгольма від понад 200 років політики військового нейтралітету, якого Швеція дотримувалася навіть впродовж Першої Світової і Другої Світової воєн.

Тепер за словами шведського міністра оборони країна опинилася б під загрозою, якщо залишилася б єдиною країною Балтії не в НАТО.

Туреччину вговорюватимуть

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники інших країн організації вже заявили про готовність швидко прийняти Фінляндію та Швецію, в той час як в тих країнах майже завершився процес внутрішніх політичних узгоджень рішення подавати офіційні заявки на членство.

Єдиною країною НАТО, де з’явилося застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції, стала Туреччина, але зараз лунають твердження, що це не повинно стати перешкодою.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив невдоволення тим, що в скандинавських країнах надали політичний притулок особам, яких він звинувачує у причетності до тероризму проти турецької влади.

Єнс Столтенберґ з цього приводу сказав: «Я переконаний, що ми зможемо залагодити питання, стурбованість яку висловила Туреччина, таким чином, щоб це не затягувало членство».

«Я дуже впевнений, що ми з цього питання досягнемо згоди», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, додавши, що НАТО «це місце для діалогу».

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Лідер меншості в Сенаті Макконел закликав Байдена визначити Росію спонсором тероризму

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел закликав президента Байдена визначити Росію спонсором тероризму, що позбавило б її суверенного імунітету, який не дозволяє подавати проти країни цивільний позов про відшкодування збитків.

«Я думаю, це хороша ідея, і б це підтримав. Президент може зробити це самостійно, і я б закликав його це зробити», - сказав сенатор, перебуваючи в Стокгольмі.

Напередодні у суботу Макконел та сенатори-республіканці Сьюзен Коллінз, Джон Баррассо та Джон Корнін зустрілись у Києві з президентом Зеленським.

Макконел сказав, що він завірив президента Зеленського, що «підтримка України у війні проти росіян є двопартійною, і що «подавляюча більшість» зосереджених на національній безпеці республіканців підтримують протидію України російському вторгненню попри критику щодо допомогового пакету Україні на суму 40 мільярдів доларів з боку деяких однопартійців. «Ця неприхована агресія не повинна продовжуватись. Я хочу запевнити їх, що Конгресі існує дуже, дуже широка підтримка для продовження боротьби», - сказав Макконел.

Минулого тижня у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму.

Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем.

У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

“Це визнання (країни-спонсора тероризму - ред.) буде важливим в американському законодавстві. Є лише чотири країни, які мають таке визнання: Куба, Сирія, Іран та Північна Корея. Ми намагаємося включити до цього списку Росію, щоб вона була п’ятою. Це компанія, з якою її (Росію) треба асоціювати. Це тоталітарні режими, І вони не несуть добра”, - заявив під час презентації резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Як раніше повідомляв "Голос Америки", відповідно до пояснень на сайті Держдепартаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під чотири основні категорії санкцій: обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження.

Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

Сенат США може проголосувати за виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу - лідер республіканців після візиту до Києва

Група сенаторів-республіканців на чолі із Мітчем Макконнеллом зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва, 14 травня 2022. Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявив у неділю, що він очікує прийняття законопроекту про виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу після відповідного процедурного голосування у понеділок.

"Ми очікуємо застосувати cloture (парламентську процедуру, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування - ГА) - сподіваюсь, із відчутною перевагою (голосів "за" - ГА), що допоможе нам затвердити допомогу у середу", - повідомив Макконнелл зі Стокгольма, куди він приїхав після суботнього візиту до Києва.

Як Голос Америки повідомляв у четвер 12 травня, сенатор-республіканець із штату Кентуккі, Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України. Сенатор вніс проект поправки до законопроекту, пропонуючи створити посаду окремого інспектора, який би перевіряв виділення коштів в рамках цього пакету.

При цьому речник Пентагону Джон Кірбі у п’ятницю заявив, що якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні, а сенатор-демократ Кріс Кунс заявив, що "затримка на тиждень буде шкодити обороні України".

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG