Спеціальні потреби

Актуально

Палестинці та ізраїльтяни домовились про тимчасове припинення вогню

Ізраїль та палестинці припинили вогонь
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:10 0:00
Direct link

Ізраїль та палестинці припинили вогонь

Після семи днів взаємних бомбардувань, палестинці та ізраїльтяни погодилися опівночі з вівторка на середу тимчасово припинити обстріли. Про це повідомляють кореспонденти Голосу Америки, які працюють у Секторі Гази. За їх інформацією, домовленості вдалося досягнути за посередництва міжнародних дипломатів у Єгипті. У регіон прибула також Держсекретар США Гілларі Клінтон. Вона зустрінеться з представниками обох сторін у Єрусалимі та Раммалі, а також проведе нараду з міжнародними дипломатами у Каїрі. Тим часом протягом вівторка Гамас продовжував запускати ракети на ізраїльську територію, а ізраїльська авіація продовжувала завдавати авіаудари по позиціях Гамасу. За останніми даними в результаті бомбардувань загинуло троє ізраїльтян і понад сто палестинців.

Iзраїльські офіційні особи кажуть, що їх завданням є знищення інфраструктури терористів з мінімальною шкодою цивільному населенню. Однак, мирні жителі в Газі продовжують гинути. Серед них – діти.

«Ми хочемо, щоб наші військові групи відповіли на ці звірства. Про припинення вогню і мови бути не може», – говорить мешканець Гази.

Одна родина втратила дев’ятьох, коли триповерховий будинок, де вони жили, знищила ізраїльська ракета. Ізраїль каже, що ракета потрапила у житловий будинок випадково.

По іншу сторону стіни, в Ізраїлі також неспокійно. Як тільки лунає звук сирен, жителі негайно біжать у найближче сховище.

За інструкцією влади у них є лише тридцять секунд від початку звуку сирен, щоб знайти сховище. Тому мешканці тут намагаються не відходити далеко від дому. Школи, магазини та підприємства закриті.

Тим часом дипломати з усього світу намагаються знайти шляхи розв’язання конфлікту між Ізраїлем та палестинцями. У Єгипті, за посередництві президента Мурсі проходять переговори про підписання договору про припинення вогню. Барак Обама, перебуваючи у Камбоджі, телефоном спілкувався з лідерами Єгипту та Ізраїлю.

Втім керівники Ізраїлю наполягають на продовженні обраної стратегії.

Уряд жодної країни не допустить ситуації, коли п’ята частина його громадян живе під постійним ракетним обстрілом. Ізраїль не змириться з такою ситуацією
прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу

Аналітики кажуть, що Гамас порушив домовленості про припинення вогню під тиском радикальних членів угруповання та інших екстремістських груп. Палестинці у свою чергу наполягають, що Ізраїль першим порушив домовленості, випустивши ракету по автомобілю військового лідера Гамасу. Метью Левіт – старший аналітик Вашингтонського Інституту.

«Гамас розраховував, що через арабську весну, через те, що вони вже не такі ізольовані, як раніше, Ізраїль не наважиться на військовий удар. Але Гамас прорахувався. Тепер нам залишається лише спостерігати, як цей конфлікт розгортатиметься далі», - каже аналітик.

Західні офіційні особи кажуть, що важко передбачити, чим закінчиться це загострення відносин.

«Кожного разу, коли на Близькому Сході виникає нова хвиля насильства, це викликає велике занепокоєння, тому що ми ніколи не знаємо, до чого це призведе», - говорить міністр оборони США Леон Панетта.

Після переобрання Барака Обами на другий термін у дипломатичному середовищі сподівалися, що переговори між сторонами конфлікту відновляться. Обама застеріг тих лідерів арабських країн, які підтримують Гамас, усіма силами утриматися від насильства.

«Ті, хто підтримують палестинців повинні зрозуміти – якщо ми побачимо погіршення ситуації в Газі, вірогідність повернення до столу мирних переговорів, які б принесли домовленість про створення держави Палестина стає питанням далекого майбутнього», - заявив Обама.

Тим часом Ізраїль повідомляє, що їх система протиракетного захисту – «Залізний купол» перехопила сотні ракет, які були націлені на мирні об’єкти. Ізраїльські танки оточили територію Гази та перебувають у стані повної бойової готовності у разі прийняття рішення про наземну операцію у Газі.

Всі новини дня

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

"Не вважаємо спробу Росії перекроїти кордони Європи "внутрішньою подією Угорщини" - посол США відповів МЗС Угорщини

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі у Кремлі, 1 лютого 2022. Sputnik/Mikhail Klimentyev/Kremlin/REUTERS

Сполучені Штати "не розглядають спробу Росії в односторонньому порядку перекроїти кордони Європи лише як «внутрішню політичну подію в Угорщині»", - так посол США в Угорщині Девід Прессман відповів у Twitter на закиди міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто на адресу дипломата.

У четвер Сіярто назвав слова Прессмана "абсолютно недоречними" у відповідь на коментарі для видання Politico, в яких американський посол назвав підхід Угорщини до війни в сусідній Україні просуванням "політики, схваленої (президентом Росії) Путіним".

Сіярто сказав, що "абсолютно не має значення, що (Прессман) чи будь-який інший посол думає про внутрішньополітичний процес в Угорщині, тому що це не має до нього нічого спільного". "Це не його компетенція втручатися у внутрішні справи Угорщини", - додав Сійярто.

Раніше Голос Америки повідомив, що МЗС України викликав посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами назвав Україну "нічийною землею", виправдовуючи агресію Росії.

Зокрема він сказав, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування", - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

«Мова йде про тижні», – Борис Кременецький, аташе з питань оборони України у США відповів на питання, коли українські військові будуть готові оперувати системами Patriot

До заклику не допустити Росію й Білорусь до Олімпіади можуть приєднатись 30-40 країн - Польща

Штаб-квартира МОК у Лозанні, Швейцарія, 17 травня 2022. REUTERS/Denis Balibouse

Коаліцію, що вимагатиме недопуску російських і білоруських спортсменів на Олімпійські ігри 2024 року, можуть створити до 10 лютого. До неї увійдуть близько 40 країн, серед яких - США, Великобританія та Канада. Про це агенції Reuters заявив міністр спорту і туризму Польщі Каміль Бортничук.

"Я переконаний, що учасники зустрічі, яка запланована на 10 лютого, прийдуть до висновку, що понад 30 (або можливо 40) міністрів спорту, включаючи міністрів США, Великобританії, Канади, Австралії та Японії, рішуче відхилять ідею дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь в Іграх, – сказав міністр спорту і туризму Польщі. - Враховуючи це, я не думаю, що ми матимемо справу з жорсткими рішеннями до Олімпіади, і, якщо ми будемо бойкотувати Ігри, коаліція, частиною якої ми будемо, буде достатньо широкою, щоб зробити проведення Ігор безглуздим".

Польща та країни Балтії раніше в четвер закликали міжнародні спортивні організації заборонити російським і білоруським спортсменам брати участь в Олімпійських іграх та інших змаганнях, поки триває війна Росії в Україні.

"Будь-які спроби Міжнародного олімпійського комітету повернути російських і білоруських спортсменів до змагань, навіть під нейтральним прапором, повинні бути відхилені, - йдеться в заяві міністрів спорту Латвії, Литви, Естонії та Польщі.

"Зусилля повернути російських і білоруських спортсменів на міжнародні спортивні змагання під завісою нейтралітету легітимізують політичні рішення і широку пропаганду цих країн", - додали вони.

Прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр у четвер заявила, що США продовжують закликати світ протистояти російській війні в Україні й підтримали заклик призупинити участь Росії та Білорусі у міжнародних спортивних організаціях та комітетах.

За її словами, якщо ж МОК чи інші організатори змагань вирішать допустити спортсменів із Росії та Білорусі, то "має бути абсолютно ясно, що вони не представляють Росію чи Білорусь", а використання офіційних державних прапорів чи символіки має бути заборонене.

Після початку повномасштабної російської війни в Україні спортсмени з Росії та Білорусі були відсторонені від багатьох міжнародних змагань. Але минулого тижня Міжнародний олімпійський комітет оголосив, що спортсменам з двох країн, яким заборонено змагатися в Європі, може бути дозволено заробити "слоти" на паризькі Ігри 2024 через азійську кваліфікацію. Пізніше МОК додав, що підтримує санкції, запроваджені проти Росії та Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що дозволити Росії брати участь у Паризьких Олімпійських іграх 2024 року буде рівносильним тому, щоб показати, що "терор якось прийнятний".

У статті використано матеріали Reuters

Роман Любий про фільм «Залізні метелики», трагедію MH17 та російську пропаганду. Інтервʼю

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13». Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG