Спеціальні потреби

У Криму близько 10 тисяч пам’яток історії, археології та архітектури, не всі вони належно утримуються та охороняються.

Сімферополь – Кримський півострів вважається одним із найбагатших регіонів України стосовно історичних пам’яток. За даними Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Криму, на території автономії перебуває на державному обліку близько 10 тисяч пам’яток історії, археології та архітектури. Лише торік до них додалися майже півтисячі нових, віднайдених й офіційно зареєстрованих. Втім, не всі ці пам’ятки належно утримуються та охороняються, і не завжди їхній потенціал використовується на користь суспільству.

Дослідник середньовічних мечетей у Криму Ібраїм Абдуллаєв каже, що кримська влада дуже мало уваги приділяє відновленню стародавніх мусульманських культових споруд півострова. Їх масово і цілеспрямовано знищували в радянські часи, коли кримські татари були депортовані з їхньої історичної батьківщини. Лише збудованих у середні віки в Криму виявлено близько 70 таких культових споруд. Але, на відміну від православних святинь, їхня відбудова і реставрація майже не фінансується державою та автономією, зазначає Ібраїм Абдуллаєв. Ще майже півтори сотні мечетей були зведені сто і більше років тому. Лише деякі з них взяті на облік як історичні пам’ятки.

Історик каже, що за більш як 20 років незалежності України влада допомагала у відновленні не більше ніж десятка культових споруд мусульман.

«Тут у Сімферополі – Кебір-джамі, по мечеті в Євпаторії, Феодосії і Старому Криму, та ще у Бахчисараї – кілька мечетей і дюрбе. На цьому можна список припинити. Весь тягар з їхнього відновлення лягає на релігійні громади. Але й їм не всі стародавні мечеті віддають. Влада за будь-якого приводу всіляко намагається відтягнути передачу, і досі цей процес ще не завершений», – зазначив історик Ібраїм Абдуллаєв.

Зинджирли-медресе


Глава Бахчисарайської районної державної адміністрації Ільмі Умеров теж визнає, що держава вкрай мало приділяє уваги пам’яткам, пов’язаним з історією і культурою кримських татар. Зокрема, це стосується і Бахчисарайського історико-культурного заповідника з таким відомим за межами півострова Ханським палацом.

«За весь час існування заповідника лише один раз, коли Президентом був Леонід Кучма, виділили 15 мільйонів гривень, але використали тільки 5 із них. Разом з тим, у Криму на інші пам’ятки, палаци, використовуються десятки мільйонів на рік. Нам, на жаль, доводиться звертатися до різних міжнародних організацій, до Турецького уряду через агенцію міжнародної співпраці ТІКА. Й іноді вдається той чи інший історичний об’єкт реставрувати, відновити чи провести якісь археологічні розкопки», – зазначив Ільмі Умеров.

Бахчисарайський дослідник творчості кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Гаспринського Якуб Аппазов вбачає дискримінаційне ставлення влади і держави загалом до кримських татар і, зокрема, у сфері збереження їхньої культурної спадщини. За його словами, лише тиск самої кримськотатарської громади і дії Меджлісу примушують владу якось реагувати.

«Жодна б держава, напевно, і не поворухнула б пальцем, якби щодо таких історичних пам’яток у Бахчисараї, як Зинджирли-медресе, Орта-джамі, дім Гаспринського, священне місце Азізлер, не тиснув наш національний рух, не вимагали прості люди. Інакше б держава б на це не звернула увагу», – заявив Якуб Аппазов.

«Якщо буде хороший спонсор-інвестор – ми знімаємо всі перепони»

Із перелічених дослідником пам’яток, лише Дім-музей Ісмаїла Гаспринського фінансується з кримського бюджету, решта – відновлюються на кошти меценатів, або лише таких чекають. Зокрема, на відбудову найстарішого на території України вищого учбового закладу Зинджирли-медресе уряд Туреччини вже виділив 1 мільйон 600 тисяч американських доларів.

Заступник голови Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Криму В’ячеслав Зарубін не бачить нічого поганого в тому, що кошти на відновлення історичних пам’яток надходять не лише з українського державного чи кримського республіканського бюджетів.
Гроші не пахнуть. Звідусіль нехай ідуть, нехай вкладають! Дай Боже, аби вкладали!

«Гроші не пахнуть. Звідусіль нехай ідуть, нехай вкладають! Дай Боже, аби вкладали! Двома руками за! Якщо буде хороший спонсор-інвестор – ми знімаємо всі перепони і допомагаємо, підштовхуємо – швидше-швидше. Але – лише за проектом, на основі старої документації! А що ж робити – це вже світова практика. Оскільки йдемо в Європу, то мусимо дотримуватися тих норм, що там є», – зазначив В’ячеслав Зарубін.

Охоронні таблички, як на Кебір-джамі в Сімферополі, мають не всі старі мечеті
Він також не погоджується з тим, що ставлення влади до спадщини кримськотатарського народу тенденційне. В’ячеслав Зарубін визнає, що бюджетних коштів на всі об’єкти не вистачає, тож, «від бідності» починаються суперечки – кому дали більше, а кому менше. Каже, що специфіка Криму така, що часто різні етнічні групи вважають одну й ту ж історичну пам’ятку «своєю», як, наприклад», Чуфут-кале. Засноване аланами-осетинами, це древнє місто було резиденцією кримського хана, а потім – «родовим гніздом» караїмів.

Герой України, ректор Кримського Індустріально-педагогічного університету, академік Февзі Якубов переконаний, що час суперечок для Кримської автономії, якщо вона хоче рухатися уперед, уже вичерпався. Він вважає, що для того, щоб розвиватися і витримати жорстку конкуренцію серед сусідів, суспільство мусить мати «міцну цивілізаційну опору».
Без коріння не лише дерево, але й людина не може жити. Суспільство без коріння не розвивається.

«Без коріння не лише дерево, але й людина не може жити. Суспільство без коріння не розвивається. Найбільша цінність Криму не лише у його нинішній багатокультурності, але й у тому, що він був багатонаціональним історично. Багатоетнічну історію Криму, такі моменти, коли хан Гірей сам закладав камінь під християнську церкву, що будувалася, – ось це ми повинні показувати», – вважає академік Февзі Якубов.

На його думку, культивування історії усіх кримських народів та етносів з їхньою багатою культурою дасть шанс кримському суспільству вийти з протистоянь і криз, і разом з усією Україною гідно конкурувати та розвиватися у сучасному глобалізованому світі.

Передрук з "Радіо Свобода"

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG